Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Різне » Точка зору »

Особиста думка: Закон про аудиторську діяльність

Надрукувати документ
30.05.2008

 

Олена Макеєва:


Закон України «Про аудиторську діяльність» був прийнятий ще у 2003р., остання редакція Закону набула чинності 14 вересня 2006р. №140-V. Слід сказати, що змін до Закону було не багато, а якщо такі і мали місце, то всі вони суттєво не впливали на професію та на роботу аудиторів України в цілому. Однак, останнім часом з'являється дуже багато законопроектів щодо аудиторської діяльності, вимоги яких іноді навіть абсурдні. Наприклад, вимоги до збільшення Статутного капіталу до 1 млн. євро, встановлення вимог щодо наявності як мінімум 5 сертифікованих аудиторів у штаті Аудиторської компанії, чи розширення переліку обов'язкового аудиту - для підприємств, які мають державну частку, або взагалі заборона займатися аудиторською діяльністю аудиторам - фізичним особам. Найкращою пропозицією року, як на мене, стала пропозиція щодо введення нового поняття «камеральний аудит» - суто податковий термін, який не має жодного відношення до незалежного аудиту з підтвердження фінансової звітності.

Мені здається, що завжди законотворці нехтують міжнародним законодавством та досвідом. Сьогодні Україна вже є повноправним членом СОТ, а згодом і мета стати членом Європейського Союзу стане вже не такою далекою.

Пропоную Вашій увазі мою особисту думку стосовно законодавчих ініціатив.

Прямий доступ на ринок аудиту України іноземних інвесторів - аудиторів. Відповідно до Генеральної угоди СОТ по торгівлі послугами (General Agreement of Trade in Services), кожна країна - член СОТ має негайно забезпечити вільний доступ на ринок послуг постачальників з інших країн - членів та надати не менш сприятливий режим, ніж той, який він надає для аналогічних послуг чи постачальникам послуг будь-якої іншої країни. Передумовою визнання аудиторської компанії в Україні сьогодні є належність 70% Статутного капіталу фізичній особі - аудитору. В свою чергу, аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Отже, аудиторські сертифікати аудиторів країн - членів ЕС або СОТ не визнаються. Прикладом трактування такої норми у Законодавстві може бути редакція Закону про аудиторську діяльність Німеччини, а саме:

«Передумовою визнання аудиторської компанії є те, що більшість членів правління, керуючий компанією, компаньйони, які несуть відповідальність всім майном, виконавчі директори є представниками професії або є аудиторами в іншій країні ЄС, в якій вони мають право здійснювати аудиторську діяльність.»

Професійне завдання аудиторів. Законом України про аудиторську діяльність не визначено професійне завдання професії, наведено лише тлумачення окремих термінів. На мою думку, саме відсутність визначення професійного завдання аудиторів у Законі дає підстави розширювати обов'язки аудиторів та надає право займатися іншими видами діяльності, які не входять до компетенції аудиторів. Законодавством Німеччини чітко визначено, що є професійним завданням аудиторів, а саме:

Професійне завдання аудиторів - здійснювати виробничо-економічний аудит, зокрема, аудит річних звітів економічних підприємств, та видавати звіти про проведення та результат такого аудиту.
Аудитори мають право консультувати своїх замовників з податкових питань згідно з діючими приписами та представляти їх.
Крім того, аудитори також мають право:

- виступати експертами в сфері економічного керівництва підприємством, посилаючись на присягу аудитора;
- консультувати з економічних питань і зберігати інтереси сторонніх осіб;
- здійснювати довірче управління.

Реєстр аудиторів. З метою підвищення ефективності у користуванні даними Реєстру, необхідно розширити перелік даних аудиторів та аудиторських компаній відповідно до статей 16 та 17 Директиви 2006/43/ЕС.

Відповідальність аудиторів. Страхування відповідальності аудитора. Відповідно до діючого законодавства України:

«За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини....
Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки».

Страхування відповідальності аудитора в Україні не є обов'язковим. На мою думку, компетентною інстанцією у світі страхування повинна стати Аудиторська палата України. Як компетентний орган, Аудиторська палата повинна регулювати зміст страхування, положення стосовно допустимих виключень, приміром, претензії на відшкодування в разі свідомого порушення обов'язку, документів, що підтверджують страхування, розгляд заяви і контроль за дотриманням обов'язку мати страхування відповідальності.

Система забезпечення якості у світі Директиви 2006/43/ЄС. Моя особиста позиція стосовно незалежної системи нагляду за професією аудитора достатньо чітка. Україна прагне стати членом Європейського Союзу та розуміє, що дотримання вимог законодавства ЕС є обов'язковим.

Що необхідно створити? Систему забезпечення якості за принципом суспільного нагляду

Що таке суспільний нагляд в контексті Директив? Усі аудитори та аудиторські фірми підлягають суспільному нагляду. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що стосуються обов'язкового аудиту. Водночас держави-члени можуть дозволити меншості фахівців-практиків брати участь у керуванні системою суспільного нагляд Особи, залучені до керування системою суспільного нагляду, добираються згідно з незалежною та прозорою процедурою висування.

Система суспільного нагляду несе основну відповідальність за нагляд над:

1. допуском та реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм;
2. впровадженням стандартів професійної етики, внутрішнього контролю якості аудиторських фірм та аудиту, а також системами безперервного навчання, забезпечення якості, розслідувань і санкцій.
3. Система суспільного нагляду повинна мати право проводити, за потреби, розслідування діяльності аудиторів та аудиторських фірм, а також право вживати відповідних заходів.
4. Система суспільного нагляду має бути прозорою. Ця вимога передбачає оприлюднення річних програм робіт та звітів про проведену діяльність.
5. Система суспільного нагляду має адекватно фінансуватися. Фінансування системи суспільного нагляду має бути гарантованим і вільним від будь-якого неналежного впливу з боку аудиторів чи аудиторських фірм.

А що є системою забезпечення якості? Кожна держава - член ЄС стежить за тим, щоб до всіх аудиторів та аудиторських фірм застосовувалась система забезпечення якості. Така система повинна відповідати наступним критеріям:
1. забезпечення незалежності від аудиторів та аудиторських фірм, що контролюються;
2. вільне з боку аудиторів та аудиторських фірм та гарантоване фінансування системи забезпечення якості;
3. система забезпечення якості повинна мати достатні ресурси;
4. особи, що проводять перевірки з забезпечення якості повинні мати належну професійну освіту та відповідний досвід у царині обов'язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний з тематичним навчанням з питань проведення перевірок для забезпечення якості;
5. підбір контролерів для виконання перевірок з метою забезпечення якості має проводитися за об'єктивною процедурою, спрямованою на забезпечення відсутності конфлікту інтересів між контролерами й аудитором чи аудиторською фірмою;
6. перевірки з метою забезпечення якості проводяться принаймні один раз на шість років.

Чи не здається Вам, що саме Аудиторська палата України і може стати органом системи забезпечення якості за принципом суспільного нагляду? Що саме не відповідає в АПУ вимогам Директиви ЄС, як органу системи забезпечення якості?

1. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що стосуються обов'язкового аудиту. Тобто, із 20 існуючих членів повинно залишитися лише меншість практикуючих аудиторів (зараз АПУ має у складі 10 практикуючих аудиторів).

2. Комітет з контролю якості повинен мати штатних контролерів - аудиторів, які не будуть практикуючими аудиторами, а виконуватимуть свої обов'язки за гарантовану заробітну плату.

3. Особи, що проводять перевірки з забезпечення якості повинні мати належну професійну освіту та відповідний досвід у царині обов'язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний з тематичним навчанням з питань проведення перевірок для забезпечення якості.

4. Контролю якості повинні постійно підлягати обов'язкові аудиторські перевірки. Перелік обов'язкового аудиту встановлюється Законом про аудиторську діяльність.

5. Фінансування такого Комітету повинно бути незалежним з боку аудиторів та аудиторських фірм. Тобто, суб'єкти господарювання, фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, повинні ініціювати та фінансувати отримання Свідоцтва про проходження контролю якості у такому Комітеті кожного разу, коли надається Аудиторський висновок про підтвердження фінансової звітності. Як приклад, проходження контролю якості Річної фінансової звітності коштує в Німеччині близько 1 тисячі євро, Консолідованої - близько 2 тисяч Євро.

Професією аудитора в країні та захистом її інтересів повинна займатися громадська організація.

 

Джерело: http://www.ap-center.cоm/

 


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.