Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Різне » Точка зору »

Прагматичний підхід до зміни існуючої системи оподаткування в Україні

Надрукувати документ
Бондарев Геннадій Васильович
09.11.2009

Математично в тотожній рівності в спільному виді стабілізаційна система оподаткування виглядає таким чином:

Ц ≡ Z(1 + Кz) + З/П(1 ± Кз/п) + Пр(1 - Кпр), де:

Ц - ціна;
Z - витрати, видатки (без зарплати і нарахувань на зарплату), купівля;
Кz - коефіцієнт податку на витрати (купівлю);
З/П - зарплата;
Кз/п - коефіцієнт податку на зарплату;
Пр - прибуток;
Кпр - коефіцієнт податку на прибуток.

Кз/п = Кпн + Кпф + Кфсс + Кфз + Кфнсп, де:

Кпн - ставка прибуткового податку;
Кпф - ставка внесків до пенсійного фонду;
Кфсс - ставка внесків до фонду соціального страхування;
Кфз - ставка внесків до фонду страхування на випадок безробіття;
Кфнсп - ставка внесків до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві.

На першому етапі вступу стабілізаційної системи оподаткування суттєво нічого змінювати не потрібно, та хіба що відмовитися від податку на додану вартість і сальдо надходжень від цього податку трансформувати у величину коефіцієнта податку на витрати Кz. Несуттєво лише змінюється Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом додавання в нього розділу про оподаткування витрат. Поточна форма Декларації про прибуток підприємств також несуттєво коригується.

На наступних етапах реформування запроваджується єдиний прибутково-соціальний податок, вибирається прийнятніша модель стабілізаційної системи оподаткування, методом утримання або методом нарахування, уточнюються дати подій, розраховуються і уточнюються коефіцієнти податків і т.i.

Щоб назва "Податок на витрати" нікого не шокувала його можна назвати стабілізаційним податком. Тим більше що економічна сутність його саме в цьому, стабілізувати податкові надходження до бюджету і зменшити ефективність зловживань господарюючих суб'єктів. При незначній величині стабілізаційного податку, максимально до 2%, кумулятивний ефект буде незначним на відміну від податку з обороту навіть при цій ставці, тому що стабілізаційний податок нараховується не на весь оборот, а лише на його витратну частину, куди не входить зарплата із нарахуваннями і прибуток.

Надходження до бюджету від існуючого ПДВ прямо пропорціональні величині продажів і обернено пропорційні величині купівлям за звітний період, а за великий період еквівалентно рівні: 20%(З/П + Начисления_на_З/П + Пр). Отже, ПДВ є додатковим навантаженням на заробітну плату і стримуючим чинником її зростання, її тінізацiї. При тривалому виробничому циклі платежі до бюджету надто нерегулярні і можуть чергуватися із відшкодуванням із бюджету. Про фіктивне відшкодування із бюджету, особливо експортерів, не варто навіть говорити. Про це і так було багато сказано.

Надходження до бюджету від стабілізаційного податку прямо пропорційні лише величині закупівель і не залежать від величини продажів. Тому що закупівлі проводяться більш менш регулярно, то надходження від нього також більш менш регулярні і не залежать від тривалості виробничого циклу. Платниками цього податку є лише юридичні особи. З одного боку це збільшує ризики для товаровиробників, а з іншого боку сприяє до відповідальнішого і обачнішого підходу до формування витрат на вироблювану продукцію, сприяє антивитратному шляху розвитку економіки, заохоченню розвитку виробництв з високою часткою доданої вартості і витісненню з низькою, а також скороченню міжгосподарських зв'язків і розвитку крупних виробництв з повним виробничим циклом.

Однією з функцій стабілізаційного податку є те, що він зменшує ефективність зловживань в оподаткуванні і тим самим сприятиме зменшенню тіньового сектора економіки.

Зрозуміло, що чим нижче ставки податків, тим нижче ефективність зловживань.
Наприклад, при ставці ПДВ 20% і ставці податку на прибуток 25%, включаючи в собівартість продукції „повiтря" вартістю 120 грн. і при «обналi», припустимо під 10%, підприємства отримують економію коштів:
20 грн - по сплаті ПДВ;
25 грн. - по сплаті податку на прибуток.
Витрати на «обнал» - 12 грн.
Разом загальна сума економії: 20 + 25 - 12 = 33 грн.
Потім після всіх операцій, спрямовуючи 108 грн. на конвертну зарплату підприємства ще економлять на відрахуваннях до фондів соцстраху.

Усі чудово розуміють, що так далі продовжуватися не може, але тим не менш, влада і не намагається в питаннях оподаткування навести порядок, а все більше прагне "закручувати гайки", тим самим перетворюючи нас на рабів. Мабуть, її все влаштовує.
Що тільки коштує спроба протягнути через Верховну Раду "Податковий Кодекс" з існуючими недосконалими законами або запровадити електронну звітність по ПДВ з обов'язковою подачею реєстру податкових накладних, небажання прийняти закон про єдиний
соціальний податок, яких в Раді скупчилося і обросло пилом декілька штук, небажання прийняти Закон України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" і т.і.

Але повернемося до стабілізаційного податку. Яка повинна бути ставка цього податку і як її розрахувати?

У першому наближенні ставу стабілізаційного податку можна визначити по наступній формулі:

Кст = СальдоПДВ/ВРкраїни, де:

СальдоПДВ - загальна сума ПДВ, що поступив за бюджетний рік за вирахуванням відшкодованого ПДВ;
ВРкраїни - скориговані валові витрати підприємств країни без урахування заробітної плати і нарахувань на неї за бюджетний рік, плюс амортизаційні нарахування і мінус збитки минулих періодів за даними декларацій про оподаткування прибутку підприємств.

Усі ці дані є в податкових інспекціях. Узявши їх сумарні значення, ми набудемо усередненого еквівалентного значення коефіцієнта стабілізаційного податку всієї країни.

Для себе кожен легко може обчислити цей коефіцієнт. Відразу можна сказати, що значення цього коефіцієнта у всіх виявиться різним. Величина цього коефіцієнта також буде різною залежно від звітного періоду. Там де частка знов створеної вартості (зарплата із нарахуваннями плюс прибуток) висока в порівнянні із зовнішніми витратами коефіцієнт буде високим, а де матеріальна складова в собівартості переважає над зарплатною і прибутком він вийде низьким.

Наприклад, для одного з виробничих підприємств за 2003 рік ставка стабілізаційного податку дорівнювала 0,73%, а в 2004 році - 0,34%.

У будь-якому разі ставка стабілізаційного податку для країни не повинна перевищувати 2%.

Реалізація стабілізаційного податку має декілька варіантів. Найбільш простий з них полягає в наступному:

При заповненні Декларації про прибуток підприємств за поточний квартал з отриманої суми валових витрат (ВР) віднімаються зарплата і нарахування на неї, додаються амортизаційні нарахування і віднімаються збитки минулих періодів, різниця помножується на ставку стабілізаційного податку з наступним віднесенням результату у графу розрахунки з бюджетом по стабілізаційному податку і додаванням отриманої суми (стабілізаційного податку) до початкової величини ВР для подальшого обчислення прибутку оподаткування. Як бачите нічого складного немає. Тільки кожного місяця платяться авансові платежі по цьому податку.

Іншим не складним шляхом реалізації стабілізаційного податку є нарахування його на всі виробничо-заготівельні витрати підприємств поточного місяця, які пов'язані з виробничою діяльністю так і не зв'язані, з наступним віднесенням отриманої суми по кредиту - розрахунки з бюджетом, а по дебету - витратні рахунки у зменшення прибутку підприємств. Таке нарахування можна провадити, як і зараз по першій події, а можна і по касі або методом нарахування.

Щодо стабілізаційного податку потрібно подивитись на нього з іншої площини. Це той же самий податок з обороту. Тільки податок з обороту обчислює і сплачує до бюджету продавець, а стабілізаційний податок обчислює і сплачує покупець. З іншого, ми всі знаємо, що де є поле до конкуренції ціни установлює ринок. Державу можна представити як одного із виробників і постачальників (послуг по управлінню і регулюванню, для створення умов для того ж конкурентного середовища, які у бухгалтерському обліку уходять до складу собівартості продукції). У цьому разі покупець (виробник) за необхідну йому сировину платить безпосередньо виробнику цієї сировини і відсоток від ціни цієї сировини Державі за її послуги.
Державу також можна представити і як комісіонера, який торгує не своїми виробами, а комітента і оставляє собі тільки комісійну винагороду. Відсоток 2% не такий вже і великий, щоб установлювати диференційовані ставки, к тому ж при розрахунку ця ставка може виявитися і нижчою.

Внаслідок застосування стабілізаційного податку орієнтовно можна чекати від податкових інспекцій деякого послаблення з приводу віднесення до валових витрат тих або інших витрат, принаймні витрат подвійного призначення і спрощення поточної редакції Закону про оподаткування прибутку підприємств. У ідеалі, коли ставка стабілізаційного податку рівна ставці податку на прибуток, проблем по віднесенню витрат на ВР бути не повинно. Тому внаслідок апробації стабілізаційного податку можна буде вибрати оптимальне співвідношення між цими ставками. На їх величини впливають безліч чинників які зараз неможливо врахувати.
Стабілізаційна система оподаткування добре узгоджується із системою оподаткування малого бізнесу, що існує нині, і при рівності всіх коефіцієнтів трансформується в звичайний податок з обороту або податок з продажів.

Зараз трохи про єдиний прибутково-соціальний податок, або про податок на зарплату

Реалізовувати його також можна декількома способами: методом утримання, методом нарахування або комбінований. Єдине, як на мене, він повинен бути один, нарахування на одну базу, перерахування в казначейство одним платежем на розподільний рахунок, звітність тільки в податковій інспекції. Тим більше метод розподілу єдиного податку (ЕН) суб'єктів малого підприємництва вже давно апробований і застосовується.

У приведеному вигляді методом утримання зарплатна складова виглядає таким чином:
З/Пн(1 - Кз/пн), де:
З/Пн - вся нарахована зарплата;
Кз/пн - єдиний податок на нараховану зарплату.
Різниця З/Пн - Кз/пн. * З/Пн = З/Пвид - видана на руки зарплата, або чиста зарплата.
Зараз Кз/пн з урахуванням ПДВ приблизно рівний 50%.

У приведеному вигляді методом нарахування зарплатна складова виглядає таким чином:
З/П(1 + Кз/п), де:
З/П = З/Пвид - видана на руки зарплата, або чиста зарплата;
Кз/п - єдиний податок на чисту (видану) зарплату.
Сума З/П(1 + Кз/п)= З/Пвид + всі податки, що приходяться на цю видану зарплату.
Зараз Кз/п з урахуванням ПДВ приблизно рівний 100%.

Пільги для одержуючих доходи нижче за прожитковий мінімум можна змінити, не шляхом застосування до цих доходів знижених ставок оподаткування, а шляхом доплати відповідних неоподатковуваних сум. Наприклад, в даний час соціальна податкова пільга по прибутковому податку застосовується для доходів нижче 940 грн. В цьому випадку не оподатковується сума доходу 302,50 грн., тобто 302,50 грн. х 15% = 45.38 грн. і працівник отримує на руки на 45.38 грн. більше.

В даному випадку доплата до низьких доходів математично виглядатиме таким чином:

З/Пл + З/П(1 ± Кз/п), де:
З/Пл - пільга або доплата до доходів меншим певної величини.

Лікарняні і інші виплати за рахунок фондів соцстраху здійснюються шляхом перерахування погоджених сум з відповідних фондів на рахунки підприємств. Тут також нічого складного немає.

У іншому оподаткування повинне бути лінійним на всю нараховану суму. Деякі ратують за прогресивну систему оподаткування. Не треба інших і себе обманювати турботою про малозабезпечених, крім додаткової складності це нічого не дає. Якби внаслідок введення прогресивної шкали оподаткування зменшувалася диференціація доходів малозабезпечених і багатих то тоді так, а так це абсолютно на диференціацію не впливає.


Попутно хотів би підкреслити роль доходу, з якого вже не утримуються збори до соціальних фондів. В даний час це доходи величиною 10035 грн. і вище. На мій погляд, це пільги для багатих і це беззаконня (знущання) необхідно скасовувати.
Для бідних підкидають кістку в 45,38 грн., а з багатих не утримуються пенсійні внески 33,2% і т.і.

  Перехід на сторінку:
[1] 2
> читати далі


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.