Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Різне » Точка зору »

Прагматичний підхід до зміни існуючої системи оподаткування в Україні

Надрукувати документ
Бондарев Геннадій Васильович
09.11.2009
Реформування пенсійної системи

З приводу пенсійного забезпечення можна сказати, що повинна бути єдина (однакова) соціальна пенсія через старість на рівні прожиткового мінімуму. А хто в старості хоче мати підвищену пенсію, той сам про це повинен турбуватися вже зараз. Для цього є недержавні пенсійні фонди.

В результаті ставку в загальнодержавну систему пенсійного страхування можна суттєво зменшити, що сприятиме підвищенню зарплат і виходу їх з тіні.
Про недосконалість сучасної пенсійної системи сказано забагато. Що ми маємо на сьогодення?

1. Дуже нерівномірне та несправедливе розподілення коштів ПФ серед пенсіонерів. Пенсійне забезпечення залежить від множини факторів. Це і стаж роботи, місця роботи (галузі), розміру заробітної плати за період роботи, від приналежності до кастового чиновницького класу і т.д. і т.п. Якщо перші три умови ще як то можна обґрунтувати та схвалити, то залежність пенсії від належності пенсіонера до кастового класу статусу державний службовець не витримує ніякої критиці.
2. Завелике податкове навантаження на заробітну плату сприяє її тінізації і офіційній мінімізації. Як показано вище ми усі 50% працюємо на себе, а 50% на «того хлопця». І це ще не все. Треба також враховувати момент, що приходячи у магазин, ми ще 20% своїх доходів знову же віддаємо «тому хлопцю».

Тому пропонується в перебіг часу 20-30 річного періоду перейти на дворівневу пенсійну систему (ПС).

Перший рівень ПС, котрий забезпечить загальне пенсійне забезпечення на рівні прожиткового мінімуму і який забезпечить мінімальний обов'язковий тариф (відсоток) нарахувань або утримань із заробітної плати працездатного населення.

Другий рівень, добровільне пенсійне страхування. Це може бути як приватні ПФ, як корпоративні ПФ, як державні ПФ, як всілякі інвестиційні фонди, як по механізму виплати аліментів дітей своїм батькам.

Самим важливим і відповідальним моментом являється саме перехідний період.

По-перше, починати реформування ПС слід з реформування податкової системи і в особливості з реформи нарахувань та утримань з заробітної плати.
Не повинно бути і нарахувань, і утримань. Повинно бути тільки одне, або утримання, або нарахування. Особисто я більш схиляюсь до першого, утримання їз заробітної плати.

З/П(1- Кз/п)

То що говориться, що нарахування сплачує підприємство, а утримання робітник, це самообман та пережитки минулого. Все сплачує підприємство, а заробляє робітник. Можна сказати, що заробітна плата з нарахуваннями це повна заробітна плата робітника, а прибуток підприємства це заробітна плата власника підприємства, або його акціонерів.

Повинен бути єдиний лінійний, без усяких пільг, диференціацій, порогів та обмежень прибутково-соціальний податок. Цим забезпечується простота, ясність та справедливість оподаткування заробітної плати. Більші доходи, більші абсолютні суми податків, перерахування коштів в казначейство на розподільчий рахунок, відкіля кошти перераховуються за призначенням у різноманітні соціальні фонди та бюджет. Персоніфікація та річна звітність тільки до податкової інспекції.

По-друге, після прийняття і річної апробації відповідного законодавства можна переходити і до самої реформи ПС.
За час апробації відповідного податкового законодавства кожний громадянин обирає для себе відповідний другий рівень пенсійного страхування, тобто відкриває в той чи іншій установі другого рівня ПФ персональний рахунок. Також на цьому етапі потрібно передбачити можливість переводу коштів з однієї в іншу установу ПФ другого рівня. Це забезпечить здорову конкуренцію та якість обслуговування громадян у цих ПФ.

По-третє в законодавстві про пенсійне страхування передбачити безподаткове наслідування накопичувальних коштів другого рівня.

В-четвертих з моменту введення в силу нового законодавства про пенсійне страхування передбачити, що за бажанням частку коштів, що надходять у солідарну ПС, буде безпосередньо перераховуватися на рахунок пенсіонерів, пропорційно заробітної платі їх дітей. Це забезпечить умови для більшого намагання мати більше дітей які забезпечать більшу пенсію при втраті працездатності у похилому віці і повинно продовжуватися протягом 20-30 років. Протягом цих років ставка прибутково-соціального податку повинна поступово знижуватися до економічно-демографічно-обумовленого розміру.

В-п'ятих тим хто іде на пенсію у ці роки обчислення пенсії повинно провадитись по старому пенсійному законодавству і починаючи з дати вступу в силу нового застосовуватися понижуючий коефіцієнт пропорційний кількості років дії нового законодавства, але не нижче прожиткового мінімуму. Таким чином за період 20-30 років відбудеться плавний перехід від старої ПС до нової.

Реформування податкової системи

Податкова система повинна будуватися таким чином, що б податкове навантаження рівномірно розподілялось з видобування сировини до кінцевого споживання готової продукції та охоплювала все працездатне населення. Таким чином, можна забезпечити низькі ставки оподаткування і тим самим низькі податки, котрі кожен з нас готов сплачувати, як фізичні особи (громадяни), так і господарюючі суб'єкти.

Нехтування цими принципами і виникнення перекосів у податковому навантаженні, наприклад, між виробництвом та торгівлею, приводять до численних зловживань та корупції.

Найбільш яскраво такі перекоси зараз спостерігаються між загальною системою оподаткування і спрощеною для суб'єктів малого бізнесу. Потому, виходячи з вищенаведених принципів, пропонується:

На першому етапі реформування податкової системи істотно нічого змінювати не потрібно. Це необхідно для апробації СтН (стабілізаційного податку) і вбудування його в існуючу податкову систему. Для цього підготовлено відповідний законопроект   де ставка податку на прибуток знижується до 20%, ставка ПДВ до 16% і вводиться стабілізаційний податок за ставкою 0,2%. Обчислення СтН провадиться в Декларації про оподаткування прибутку підприємств додаванням одної строки (проста арифметика), а в бух обліку однієї проводки.

На другому етапі реформування істотно переробляється Закон про оподаткування прибутку підприємств шляхом вилучення з нього суперечних і не зовсім потрібних норм і положень, наприклад, старі й нові ОС, зв'язані особи, взаємовідношення с контрагентами не платниками податку на прибуток, звичайні ціни і т.і., зменшується ставка ПДВ до 10% (8%, 5%) або взагалі відміняється цей податок. Відповідно збільшується ставка СтН, приймається Закон про прибутково-соціальний податок, реорганізуються фонди соціального страхування в Управління соціального страхування та забезпечення, приймається закон про спрощену систему оподаткування.

Третій етап. Реформування бюджетоутворення і фінансування бюджетів усіх рівнів. Формування усіх бюджетів знизу угору, контроль зверху униз.
З приводу спрощеної системи оподаткування по суті майже не потрібно якійсь відокремлений Закон. Достатньо відповідні норми прописати в Законі України про прибутково-соціальний податок та Законі України про стабілізаційно-прибутковий податок.

Для фізичних осіб підприємців:

В зв'язку з тим, що ціль і діяльність підприємців не зв'язана з отриманням прибутку, а тільки з самозабезпеченням себе та своїх близьких засобами до існування, то вони звільняються від сплати податку на прибуток.

1. Для фізосіб підприємців ввести один прибутково-соціальний податок.
2. Установити квартальний або місячний поріг виручки.
3. Якщо за період підприємець перевищує цей поріг різницю ВД - З/П - ПодатокЗ/П обкладати стабілізаційним податком по ставці не більш 2%.

Якщо в слідуючому періоді поріг не досягається, знову тільки один прибутково-соціальний податок.
Це так звана переривчасто-стабілізаціонно-прибутково-соціальна податкова система. Верхньої річної межі не установлюється.

Такий підхід позволяє виключити використання підприємців у схемах по отмиванню тіньових доходів, повністю сумістити спрощену систему оподаткування фізосіб підприємців з загальною і повністю їх забезпечити усім набором соціальних послуг без усяких конфліктів, що спостерігаються зараз.

Для юридичних осіб:

1. Для малих і знов зареєстрованих підприємств скорочена стабілізаційно-прибуткова і прибутково-соціальна податкова система:
а) стабілізаційний податок 2%, База для СтН = ВД - З/П - ПодатокЗ/П;
б) прибутково-соціальний податок;
в) відсутність «свідоцтв про сплату єдиного податку».
Установлюється поріг, після якого фірма автоматично переходить на загальну систему оподаткування.


2. Для середніх та великих підприємств (загальна система оподаткування):
а) Стабілізаційно-прибуткова (2%, 20%) и прибутково-соціальна податкова система (методом нарахування 100%, або методом утримання 50% на перехідний період.
База для СтН = (ВР + АмортизаціяОС - З/П - ПодатокЗ/П - Збитки минулих періодів).

Деякі пропозиції та зауваження на перехідний період

ПДВ у нас як наркотик, один раз сіли на нього і тепер не можемо зіскочити. Навряд чи його у нас скасують, тим більше у нас є певні зобов'язання перед Євросоюзом. Отже з ПДВ нам ще довго жити. Єдина альтернатива так це поступове зниження ставки ПДВ.

У проекті податкового Кодексу від Кадміна пропонується понизити ставку ПДВ до 17% (якщо не помиляюся), але це математично не зручна ставка. Про простих платників податків в даному випадку ніхто не думає. Бажано, щоб ставки ПДВ приймали з наступного ряду: 20%, 16%, 10%, 8%, 5%.

При всіх за і проти більше підтримую ідею не відшкодування вхідного ПДВ, а перенесення дебетового сальдо на наступні звітні періоди і за бажанням платника списання його за рахунок стабілізаційного податку.

Пропоную нарівні з існуючими податками запровадити стабілізаційний податок із одночасним зменшенням ставки ПДВ до 16% і ставки податку на прибуток до 20%. Тобто податкова система складатиметься з трьох основних податків: ПДВ і податку на прибуток в парі із стабілізаційним податком. На початку, для апробації стабілізаційного податку, ставку його можна вибрати невелику, близько 0,1%, 0,2% або 0,4%. Таке нововведення знизить ефективність зловживань, а введення стабілізаційного податку компенсуватиме недоотримання бюджету від зниження ставки ПДВ і ставки податку на прибуток.

У будь-якому разі, останнє слово залишається у наших політиків, у влади.

 

Бондарев Геннадій Васильович

Дата підготовки: 08.11.09 р.

< повернутись Перехід на сторінку:
1 [2]
 


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.