Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка у відведених місцях. Тобто, об’єктом оподаткування збором за парковку автотранспорту є час парковки автомобілів юридичними особами та громадянами в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.