Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України від 20травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” зі змінами та доповненнями (далі – Декрет) ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Але ст. 4 Указу Президента України від 28 червня 1999 року №761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” (далі – Указ) визначено, що не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно – закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця. В свою чергу слід зазначити, що дія ст. 4 Указу не поширюється на фізичних осіб згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №962 „Про роз’яснення ст. 4 Указу Президента України від 28 червня 1999 року №761”. Водночас ст. 18 Декрету №56-93 визначено, що органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників. Враховуючи зазначене, особи, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, можуть звільнятися від сплати ринкового збору лише за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.