Ст. 10 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що до місцевих податків і зборів належить, зокрема, туристичний збір (далі - збір). Відповідно до п. 10.4 ст. 10 р. І ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження збору. Відповідно до п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ туристичний збір може справлятися згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради податковими агентами, а саме: адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Згідно із п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ ПКУ платниками туристичного збору є іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Разом з тим, платниками збору не можуть бути особи, які: постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; особи, які прибули у відрядження; інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати. (продовження див. ІІ)