Рекламну діяльність в Україні регулює Закон України від 3 липня 1996 року №270/96-ВР „Про рекламу” із змінами і доповненнями, який визначає, що реклама — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та будь-яким способом, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару. При цьому: товар — будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності; особа — фізична особа, у тому числі суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні. Враховуючи викладене, послуги, пов’язані з роботою продавців - консультантів підприємства із залучення потенційних покупців до купівлі товарів та оформлення кредиту в цій фінансовій установі, є рекламною діяльністю, що має на меті сформувати або підтримати обізнаність покупців та їх інтерес щодо такої фінансової установи та за яку підприємство отримує плату відповідно до складеного договору. Таким чином, згідно зі ст. 11 Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 ”Про місцеві податки і збори” із змінами і доповненнями підприємство є платником податку з реклами, який сплачується під час оплати послуг за рекламну діяльність, та повинно подати розрахунок цього податку за встановленою формою до органів державної податкової служби у строки, визначені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.