Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет) об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Ст. 18 Декрету передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Згідно із ст. 19 Декрету місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Таким чином, податок з реклами повинен надходити до бюджету територіальної громади, яка надала дозвіл на встановлення (розміщення) об’єктів реклами, і на території якої така реклама розміщується. Розрахунок сплати податку подається до податкової інспекції теж за місцем розміщення об'єктів реклами.