Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет) об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Ст. 18 Декрету передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Так, наприклад, п. 6.1 Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.04.03 № 360/520, із змінами та доповненнями встановлено що податок з реклами нараховується відповідно до встановленої ставки та вартості наданих рекламних послуг, в тому числі і розміру плати за право тимчасового використання місць в м. Києві для розташування об'єктів зовнішньої реклами та реклами на транспорті і виділяється в розрахункових документах окремим рядком.