Згідно із ст. 1 Закону України від 3 липня 1996 року №270/96-ВР "Про рекламу" із змінами та доповненнями реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару. Соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку. Статтею 15 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" із змінами та доповненнями встановлено, що до місцевих податків і зборів належить податок з реклами. Пунктом 3 ст. 15 цього Закону визначено, що місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому загальні норми щодо оподаткування податком з реклами встановлено ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 "Про місцеві податки і збори" із змінами та доповненнями (далі – Декрет), відповідно до якої визначено об’єкт оподаткування, платників податку, граничні розміри ставок податку з реклами. Так, відповідно до ст. 11 Декрету податок з реклами не сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення соціальної реклами.