Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет) платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Органи місцевого самоврядування на підставі ст. 18 , 19 Декрету визначають порядок сплати і перерахування до бюджету сум податку з реклами, у тому числі визначають уповноважених осіб, які здійснюють справляння збору, подальше перерахування його до бюджету та подають розрахунок до органів державної податкової служби.