Податок з реклами належить до місцевих податків. Загальні принципи його нарахування і сплати визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет), відповідно до ст. 11 якого об'єктом оподаткування є вартість послуг зі встановлення і розміщення реклами і податок сплачується під час оплати цієї вартості. Оскільки ст. 18 Декрету встановлення і визначення порядку сплати місцевих податків та зборів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування, потрібно керуватися конкретними документами відповідних місцевих органів. Наприклад, деякими місцевими положеннями передбачено перерахування податку з реклами за фактом надання послуг, що призводить до виникнення податкового зобов'язання за датою передачі результатів робіт (послуг), а деякими - за фактом оплати вартості послуг за встановлення та розміщення реклами. Форма податкового розрахунку податку з реклами (далі – Розрахунок), затверджена наказом ДПА України від 24.12.03 № 624 "Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.01.04 за №3/8602. Розрахунок не містить рядків для відображення коригування податкових зобов’язань податку з реклами. Платник податку має право зменшити податкові зобов’язання з податку з реклами шляхом подання уточнюючого розрахунку, як це визначено п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями. Такий уточнюючий розрахунок подається не пізніше закінчення строку позивної давності - 1095 днів. В даному випадку платник має надати пояснення в довільній письмовій формі, засвідчене підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), із зазначенням змісту помилки.