Згідно ст. 15 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-XIІ „Про систему оподаткування” із змінами та доповненнями комунальний податок є одним із загальнообов’язкових місцевих податків. Ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки та збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ст. 18 Декрету передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів в межах установлених граничних розмірів ставок. Згідно зі ст. 19 Декрету місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Враховуючи вищевикладене робочі органи відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальних підставах, відповідно до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування тих територій, на яких вони розташовані, повинні сплачувати комунальний податок.