Відповідно до ст. 15 Декрету КМУ від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями (далі – Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ст. 18 Декрету передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів в межах установлених граничних розмірів ставок. Згідно зі ст. 19 Декрету місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Враховуючи вищезазначене, головне підприємство повинне сплачувати комунальний податок та подавати розрахунок комунального податку за працівників своїх відокремлених підрозділів філій до місцевих бюджетів за місцем їх знаходження. Базовий період, за який подаються розрахунки комунального податку, а також терміни сплати податку, вказуються у відповідному рішенні органу місцевого самоврядування.