Пунктом 1.2 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушення ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Згідно із пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) - документ, який подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, та на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку. Підпунктом 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону №2181 встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного надходження. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до підпункту 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону №2181 податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1, у разі коли податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано. Підпункт 15.1.1 Закону №2181 передбачає обмеження у часі для нарахування податкового зобов'язання та містить обов'язкову умову для застосування цих строків давності — фактичне подання платником податкової декларації. Тобто, у разі неподання податкової декларації строки давності застосовуватись не можуть, - податкове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строків давності згідно підпункту 15.1.2 Закону №2181.