В пп. "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон №2181) передбачено, що контролюючий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо згідно із законами з питань оподаткування такий орган є особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу). Обов'язки самостійного визначення суми податкового зобов'язання окремих платників податків покладено на контролюючі органи IV розділом Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами і доповненнями, ЗУ від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" із змінами і доповненнями (в редакції ЗУ від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР) та ЗУ від 2 травня 2003 року № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” із змінами та доповненнями (далі – Закон). Відповідно до вказаного Декрету податковими органами обчислюються податкові зобов'язання наступних платників, які одержують протягом календарного року доходи від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, прибутковий податок яких згідно з абзацом "б" пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету на підставі поданих ними декларацій про очікуваний (оціночний) дохід у поточному році або про фактично одержані у звітному календарному році доходи. При цьому, нормами Закону передбачено, що є категорії платників податків, яким на підставі поданої річної декларації про фактично отримані доходи протягом звітного податкового року контролюючим органом здійснюється нарахування податку з доходів фізичних осіб, а саме: - фізичні особи, які отримували доходи від інших фізичних осіб; - фізичні особи, яким при нарахування та виплаті доходу не утримувався податок; - фізичні особи, які отримували іноземні доходи. Крім того, згідно з частиною третьою статті 14 розділу 6 ЗУ від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. Згідно пп.17.1.5 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. "г" п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181, тобто якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган - податковий орган, штрафні санкції, визначені ст. 17 Закону N 2181, не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під дію пп. 17.1.7 ст. 17. Враховуючи вищенаведене, орган ДПС є відповідальним, згідно абзацу "г" п.4.2.2 ст.4 ЗУ №2181, за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу) передбачених IV розділом Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами і доповненнями, ЗУ від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" із змінами і доповненнями (в редакції ЗУ від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР) та ЗУ від 2 травня 2003 року № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” із змінами та доповненнями.