Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби є, зокрема запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X, із змінами і доповненнями, (далі – Кодекс) протокол про адміністративні правопорушення складають посадові особи органів державної податкової служби України, які виявили адміністративне правопорушення. Протокол складається за кожним випадком адміністративного правопорушення, передбаченим Кодексом. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол складається на кожну особу окремо. У відповідності до вимог ст.256 Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника (прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, місце роботи і посада, місце проживання на час вчинення правопорушення, чи піддавався протягом року адміністративному стягненню); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб точніше відповідала вимогам відповідної статті Кодексу, а в разі потреби – з відповідним посиланням на нормативний акт, положення якого порушено, і частину статті або статтю Кодексу згідно з якою настає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії: прізвища, адреси свідків у разі їх наявності; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи. У протоколі робиться відмітка про роз’яснення порушнику його прав, що передбачені статтею 268 Кодексу та про попередження його про час (з зазначенням години) і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Якщо в протоколі відсутня відмітка про попередження порушника про час та місце розгляду справи або порушник відмовився від пояснень та підписання протоколу, посадова особа, у провадженні якої перебувають матеріали про адміністративне правопорушення, повинна повідомити особу стосовно якої буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо часу (із зазначенням години) та місця розгляду справи. Протокол підписується особою, яка вчинила адміністративне правопорушення та особою, яка його склала. При наявності свідків протокол може бути підписано також ними. У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, надати пояснення та підписати протокол, у ньому про це робиться відповідний запис, який засвідчується підписами особи, яка склала протокол, та інших осіб, які брали участь у виявленні правопорушення. Особа, яка вчинила правопорушення, має право викласти в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також мотиви своєї відмови від його підписання, робити заяви і клопотання. У разі, якщо порушник викладає свої пояснення на окремому аркуші, у протоколі про це робиться відповідна відмітка. (Продовження див.ІІ)