У частині 2 ст. 4 Кримінального кодексу України визначено, що „Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння". Згідно частини 3 ст. 4 Кримінального кодексу України „Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності". Таким чином, у кримінальному судочинстві, при кваліфікації протиправного діяння з матеріальним складом, розмір заподіяних збитків визначається у відповідності до діючого законодавства у кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням часу скоєння_ злочину, а не часу його виявлення. Відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 цього закону для відповідного року.