Згідно з пп.2 п.4 розділу II Закону України від 3 червня 2008 року №309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" із змінами та доповненнями у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату за нафту: - у розмірі 1529,9 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів; - у розмірі 566,1 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів. Протягом року у кожному податковому (звітному) періоді до затверджених ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством економіки України для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти „Urals”, що склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти „Urals”, яка дорівнює 100 доларів США за барель. Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін. Міністерство економіки України щомісяця до 10 чиcла наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригую чого коефіцієнта на своєму офіційному сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України.