Згідно з Порядком внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 року №442 (далі - Порядок), всі без винятку суб'єкти господарювання, а також їхні відокремлені підрозділи, які на підставі укладених із споживачами договорів здійснюють діяльність із постачання природного газу, є платниками збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ і зобов'язані подавати розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку та сплачувати його до спеціального фонду держбюджету в терміни, визначені для місячного звітного (податкового) періоду. Пунктом 2 Порядку визначено, що споживачами є такі категорії: населення, бюджетні організації та установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, у тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їхні відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби. Таким чином, платником збору є лише кінцевий постачальник природного газу, тобто суб'єкт господарювання, який здійснює безпосереднє постачання природного газу споживачу. Усі інші СГД, що здійснюють продаж (перепродаж) природного газу безпосередньому постачальнику природного газу для споживача і не використовують цей природний газ для виробництва товарів, надання послуг та на інші власні потреби, відповідно до Порядку не є платниками збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ. Отже, підприємство (А), що постачає природний газ підприємству-посереднику (Б), яке використовує природний газ для надання послуг та інші власні потреби, є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у обсязі, яке підприємство-посередник використовує для надання послуг та на інші власні потреби.