Пункти 10 та 11 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 264, (далі – Порядок) встановлюють умови включення або не включення до розрахункової вартості видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин, сум витрат, склад яких визначений пунктом 8 Порядку. Зокрема, пунктом 10 Порядку передбачено, що у повному обсязі до складу розрахункової вартості видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин включаються понесені витрати, що відносяться до обсягів видобутих корисних копалин, стосовно яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобутку їх з надр. Згідно з визначенням Національного класифікатору України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2005 господарська діяльність гірничодобувного підприємства віднесена до „добувної промисловості” і полягає у вилученні з надр корисних копалин, а також піддані їх додатковим технологічним процесам, з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібнення, сортування, осушення, очищення, збагачення та агломерація. Склад технологічних процесів, що входять до складу господарської діяльності гірничодобувного підприємства в межах кожної конкретної ділянки надр, відповідно до статті 45 Кодексу України про надра, визначається як кондиції мінеральної сировини за сукупністю вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Порядок розробки кондицій мінеральної сировини з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин. При цьому, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України у 1994 році Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, така складова, як геолого-економічна оцінка ділянки надр – періодичний аналіз промислового значення запасів корисних копалин ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин відповідним гірничодобувним підприємством в межах такої ділянки. Водночас, відповідно до передбаченого статтею 17 Кодексу України про надра та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.99 № 59 „Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів”, гірничі відводи надаються лише за наявності затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта, а також виконання державної експертизи запасів. При цьому, вказані проекти родовища повинні бути узгодженим із визначеним при державній експертизі запасів корисних копалин кондиціями на мінеральну сировину. Таким чином, витратами, що включаються до складу витрат для обчислення розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин, слід вважати витрати понесенні платником на забезпечення комплексу технологічних операцій (процесів), що передбачений затвердженим в установленому порядку проектом розробки родовища корисних копалин, який узгоджується із визначеним при державній експертизі запасів корисних копалин кондиціями на мінеральну сировини.