Згідно з ст.19 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року N 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" із змінами і доповненнями (далі – Порядок №264). Пунктом 3 Порядку N 264 передбачено, що об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди. Пунктом 4 Порядку №264 зазначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини: обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин; обрахованої за їх розрахунковою вартістю. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається: за фактичною ціною реалізації корисних копалин - відповідно до положень пунктів 5-7 Порядку № 264; за розрахунковою вартістю – відповідно до положень пунктів 8-13 Порядку №264. Податкові зобов’язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період обчислюються згідно з п.14 Порядку №264 за формулою залежно від застосування базових нормативів платежів (абсолютних (тобто для видобутих та погашених запасів)) та відносних величин (у відсотках до вартості одиниці видобутих корисних копалин). (продовження див. ІІ)