Статтею 45 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР із змінами та доповненнями визначено, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу полягає у встановленні кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. При цьому, встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України п.4 постанови від 26 березня 2008 року № 264 „Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин” із змінами та доповненнями доручив Міністерству охорони навколишнього природного середовища, зокрема, забезпечити проведення державної експертизи поданих надрокористувачами матеріалів геолого-економічного вивчення запасів корисних копалин, оцінка яких проведена до 2005 року. Відповідно до повноважень, що визначені у Положенні про Державну комісію України по запасах корисних копалин затверджених, постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року № 1689 із змінами та доповненнями, ДКЗ виконує експертизу геологічної інформації з обчислення запасів корисних копалин і для кожної ділянки надр затверджує фінансово–економічні показники гірничодобувного підприємства, зокрема, проектний коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (далі - КРП), що обчислюється відповідно до абз.19 п.2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року №432 із змінами та доповненнями (далі –Класифікація). Абзацом 6 пункту 3 Класифікації ключовою ознакою видобувних балансових запасів корисних копалин ділянок надр визначено граничну величину КРП – перевищення ставки рефінансування Національного банку, за умови що надрокористувач раціонально використовує технічних засобів і технологій, а також дотримується вимог охорони надр. ДКЗ листом від 19.05.08 № 226/07 „Щодо встановлення коефіцієнтів рентабельності гірничих підприємств” повідомила, що у 2008 році до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічного вивчення запасів корисних копалин родовища слід користуватись тимчасовим КРП, що встановлюється для всіх рентабельно працюючих гірничодобувних підприємств (підприємств, що експлуатують родовища з видобувними запасами) рівним 0,2. Таким чином, оскільки, станом на 1 червня 2009 року облікова ставка Національного банку України залишилася на рівні 2008 року, то платники, у яких геолого-економічна оцінка ділянок надр: виконана до 2005 року, не виконана або у результатах такої оцінки, що виконана після 2005 року, відсутня фіксація показника КРП, при обчисленні податкових зобов’язань з платежів у звітних податкових періодах 2009 року застосовують величину КРП - 0,2.