Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Податк. облік Архів » Оптимізація »

Типології легалізації злочинних коштів в Україні в 2004 - 2005 роках

Надрукувати документ
09.09.2008
 

Підсумок

 

Для забезпечення протидії легалізації злочинних коштів необхідно, насамперед, знати основні схеми відмивання, типові ознаки їхніх елементів, інструменти реалізації та постійно відслідковувати тенденції й нові можливості для модифікації схем.

 

До основних типових параметрів підозрілості осіб та операцій, які можуть використовуватись в процесі легалізації злочинних коштів, можна віднести:

 

1. Компанії, які мають ознаки фіктивності:

 

- відсутність відомостей про здійснення компанією реальної діяльності як господарюючого суб'єкта (у країні реєстрації);

 

- неможливість визначити фізичне місцезнаходження співробітників компанії та/або директорів (довірених осіб, представників) або характеру діяльності підприємства;

 

- очевидна невідповідність оборотів по рахунках компанії сумам сплати податкових платежів;

 

- поєднання в одній особі функцій засновника, керівника й головного бухгалтера компанії.

 

2. Офшорні операції з "відмивання":

 

- використання як підстави для здійснення міжнародних трансакцій фіктивних або фальсифікованих контрактів з офшорними компаніями;

 

- подальше переміщення коштів шляхом здійснення "розпилення" переказів у різні юрисдикції;

 

- повторюваність однотипних елементів схем електронних переказів;

 

- участь у схемі взаєморозрахунків більше однієї офшорної компанії;

 

- участь у схемі фінансових операцій підставної компанії-резидента, на банківський рахунок якої здійснюється первинне розміщення злочинного доходу;

 

- предмет контракту (послуги, інші результати інтелектуальної діяльності) не піддається об'єктивній верифікації з боку контролюючих органів;

 

- одержання кредиту/позики від офшорної компанії або з рахунку в офшорній юрисдикції із процентною ставкою, що істотно відхиляється від процентних ставок на внутрішньому й зовнішньому ринку, а також повернення такого кредиту/позики;

 

- очевидна невідповідність зазначеної в контракті вартості товарів або послуг їхній реальній вартості;

 

- очевидна невідповідність підстав вхідних/вихідних платежів (кошти, що надходять на проведення будівельних робіт, у повному обсязі витрачаються на оплату, наприклад, консалтингових послуг);

 

- переказ на рахунок офшорної компанії, що не є стороною за контрактом.

 

3. Зовнішньоекономічні операції з "відмивання", в т. ч. з метою незаконної компенсації ПДВ з бюджету:

 

- циклічність однотипних операцій, що здійснюються між учасниками схеми;

 

- використання для здійснення трансакцій як підстави фіктивних або фальсифікованих контрактів;

 

- максимально стислі строки проведення розрахунків (часто протягом одного дня);

 

- первинне підтвердження поставки різними компаніями, які беруть участь у схемі, оформляється в один день;

 

- участь у схемі фіктивних фірм;

 

- використання в схемах офшорних компаній і офшорних юрисдикцій;

 

- розрахункові рахунки постачальника й покупця перебувають в одному банку;

 

- розрахунки покупця-нерезидента за експортований товар здійснюються з рахунку в банку-резиденті;

 

- відсутність економічного ефекту від розрахунків операцій з векселями, цінними паперами на пред'явника, що включаються до схеми;

 

- фальсифікація імпорту товарів;

 

- одержання банківського кредиту або позики від юридичної особи на суму повернення ПДВ;

 

- невідповідність зазначеної в контракті вартості товарів або послуг їхньої реальної вартості;

 

- невідповідність заявленої вартості товару на митницях різних країн при вивезенні й ввезенні товару;

 

- очевидна невідповідність підстав вхідних / вихідних платежів у рамках імітованого схемою єдиного виробничого циклу;

 

- проходження однієї й тієї ж суми по рахунках великої кількості учасників схеми протягом банківського дня;

 

- предмет угоди - "популярні" серед шахраїв товари (програмне забезпечення, оптичні елементи, пластмасові штампи тощо).

 

4. Операції з "відмивання" на ринку цінних паперів:

 

- купівля вітчизняними (як правило, фіктивними) підприємствами за договорами-дорученнями пакетів акцій (часто неліквідних) українських суб'єктів підприємницької діяльності у фірм-нерезидентів за цінами, значно вищими їх ринкової вартості;

 

- укладання угод підприємства з однією і тією ж стороною щодо купівлі, а потім продажу тих самих цінних паперів.

 

5. Перестрахування з метою "відмивання":

 

- низькі рейтинги фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів; або різка зміна рейтингу протягом дії договору перестрахування;

 

- місцезнаходженням страховиків та перестраховиків-нерезидентів є країна, яка не бере участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом, або офшорна зона чи країна зі сприятливим податковим режимом;

 

- укладання договорів ретроцесії із сумнівними особами;

 

- нестандартні чи очевидно економічно невигідні умови договору страхування/перестрахування (об'єкт страхування, страхові суми, страховий/перестраховий платіж та порядок сплати тощо).

 

Зазначені матеріали можуть використовуватись суб'єктами первинного фінансового моніторингу для виявлення фінансових операцій, що можуть мати відношення до легалізації коштів, правоохоронними органами при проведенні розслідувань, а також іншими державними органами - учасниками системи протидії для використання в якості методичних матеріалів при виконанні покладених на них функцій.

 

З метою підвищення ефективності виявлення схем легалізації коштів, набутих злочинним шляхом, необхідне посилення в цілому якості взаємодії всіх учасників і системи протидії. Зокрема, на міжвідомчому рівні потребує подальшого розвитку інформаційний обмін між Держфінмоніторингом України та іншими державними органами, особливо забезпечення доступу до баз даних (насамперед податкових, митних, правоохоронних органів, регуляторів ринків фінансових послуг). Одночасно потребує удосконалення співпраця з фінансовими розвідками інших країн в частині проведення фінансових розслідувань.

 

____________

 

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 [13]
 

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.