3. Псевдоекспорт, псевдоімпорт (рис. 2)

Найбільш характерним видом протиправної діяльності юридичних осіб, що спеціалізуються на організації фіктивних експортно-імпортних операцій, є так званий "помилковий" транзит певних видів товарів.

Рис. 2

Більш складними є схеми з імітацією зовнішньоекономічної діяльності, використанням фінансових інструментів комерційних банків, послуг комісіонерів та необгрунтованим завищенням цін на експортовані товари. Реалізація таких схем відбувається шляхом використання послуг підконтрольних або зацікавлених банківських установ. Ними обслуговуються всі основні розрахунки по схемі, виділяються кредитні ресурси, емітуються цінні папери (операції по видачі і погашенню кредитів, операції з банківськими цінними паперами є невід'ємною частиною фінансового механізму), забезпечуються валютні розрахунки. Весь ланцюг розрахунків здійснюється протягом одного дня. Така діяльність поставлена на систематичну основу і, по суті, є своєрідною послугою українських банків, які найбільш активно впроваджують "тіньові" технології.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачена можливість здійснення імпорту товарів без їх фактичного ввезення на митну територію України, коли імпортна поставка товару здійснюється у треті країни на умовах СІР ("Інкотермс 2000"). Відповідно, в Україні сформувалась стала тенденція: валютні кошти перераховуються за кордон і в подальшому спрямовуються на рахунки в іноземних банках або повертаються в Україну під виглядом інвестицій.

Здійснення псевдоекспортних операцій припускає можливу участь у даному виді злочину співробітників прикордонних і внутрішніх митниць, а також співробітників банків. Організатори й розроблювачі злочинних схем часто мають кримінальні зв'язки в інших регіонах, де здійснюється процес переведення коштів в готівку. Також, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій використовуються підставні фірми, зареєстровані в сусідніх державах. Крім того, безтоварні (псевдоекспортні) операції мають на меті незаконне відшкодування ПДВ і легалізацію отриманих коштів, а у випадках з підакцизними товарами - ухилення від сплати акцизного збору.

Найпростіша схема полягає в оформленні придбання товарно-матеріальних цінностей у фіктивних фірм та їх експорту до віддалених від України країн і територій (Азія, Африка тощо). Фактично рух товарно-матеріальних цінностей, транспортування і перетин ними кордону не відбувається, договірні та імпортні взаємовідносини з резидентами України відсутні. Розрахунки імітуються за допомогою комерційних банків, що спеціалізуються на послугах "конвертування" (з використанням вексельних схем тощо). Роль посередників відводиться підприємствам з третіх країн, наприклад, з регіону Балтії.

Зазначеними механізмами користуються передусім великі "відмивачі" (особливо ті, які постійно здійснюють імпорт товарів (частіше - сировину). Адже проведення таких операцій дозволяє погашати зобов'язання по сплаті "імпортного" ПДВ фіктивно створеним податковим кредитом.

Приклад 1.¹¹ Українським підприємством перераховано за кордон, на рахунок у прибалтійському банку, 30,6 млн. дол. США підприємству, зареєстрованому в США у якості оплати за проведення рекламної кампанії. Це українське підприємство було нещодавно зареєстроване та мало лише одного контрагента, який перераховував значні суми коштів на рахунок цього підприємства як оплату за цінні папери. При цьому в день надходження коштів на рахунок вони спрямовувалися на користь нерезидента. Зовнішньоекономічний договір, підписаний українським підприємством та нерезидентом, на виконання якого грошові кошти перераховувались за кордон, мав ознаки укладення з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме:

- підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень для його підписання;

- в договорі зазначено розрахунковий рахунок, який фактично був відкритий в банківській установі лише через 15 днів.

 ____________

¹¹ За матеріалами Держфінмоніторингу України.

Приклад 2.¹² Групою українських підприємств було перераховано за кордон 35,2 млн. дол. США за папір на рахунки, відкриті у прибалтійських банках підприємствам, зареєстрованим в США. В подальшому на рахунки українських підприємств перераховувались кошти під виглядом виконання зовнішньоекономічних контрактів, пов'язаних з експортом товарів. У деяких випадках декларований товар (вироби з дорогоцінних металів) фактично надходив на підприємство, яке займається утилізацією металобрухту. Використання такої "карусельної схеми" мало за мету отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

___________

¹² За матеріалами Держфінмоніторингу України.

Приклад 3.¹³ Директори українського підприємства на підставі укладених й договорів з ознаками фіктивності, здійснювали псевдоекспортні операції. Протягом 2002 - 2003 років у змові з керівниками низки підприємств України, які мали податкові зобов'язання по сплаті значних сум ПДВ до бюджету, вищезазначені посадові особи за участю спеціально створених фіктивних фірм, в т. ч. іноземних, на підставі укладених з ними зовнішньоекономічних контрактів здійснили експортні поставки до Литви товару на загальну суму понад 30 млн. грн., що більш ніж у 20 разів перевищувала його реальну вартість. В подальшому, зазначений товар було легально імпортовано в Україну за контрактом з одним із київських підприємств. В результаті її злочинних дій у державний бюджет не надійшли кошти від сплати ПДВ на суму 5,4 млн. грн.

____________

¹³ За матеріалами прес-центру УСБУ у Харківській області.

Примітка. За матеріалами Управління прокуратурою Харківської області порушено кримінальну справу за фактом скоєння посадовими особами цього підприємства злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (розтрата, привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем), ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 2 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.