Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Методичні рекомендації »

Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи

Надрукувати документ
28.04.2009

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 2 грудня 2005 року N 540

Про результати проведення семінару-наради з питання "Підсумки контрольно-перевірочної роботи за 9 місяців 2005 року та основні стратегічні напрями роботи на IV квартал поточного року та на 2006 рік"

(Витяг)

<...>

8. Затвердити Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи (додаток 4).

<...>

 

Голова 

О. Кірєєв 

 

Додаток 4
до наказу ДПА України
від 2 грудня 2005 р. N 540 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки
щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи

Мета та спосіб застосування стандартів

1. Метою визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи є встановлення системи вимог, спрямованих на запровадження однорідної системи відображення в актах перевірок аспектів, пов'язаних з оцінкою виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків, а також інших вимог законодавства, перевірка яких знаходиться в компетенції податкової служби.

2. Стандарти встановлюють вимоги щодо:

способів викладення в актах перевірок фактів та обставин;

способів обґрунтування оцінок;

обсягів інформації.

3. Стандарти не регулюють форму висловлення думок, відображення фактів та обставин.

4. Стандарти рекомендуються для виконання всіма підрозділами державної податкової служби під час здійснення перевірок та оформлення їх результатів.

5. Зазначені стандарти не є вичерпними і можуть змінюватись або доповнюватись у випадку, якщо такі зміни або доповнення затверджуються наказами ДПА України.

Терміни, що використовуються у стандартах

ФАКТ - сукупність даних, які характеризують подію, яка відбулась і при цьому вплинула на визначення платником податків своїх зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами.

ОБСТАВИНИ - сукупність даних, що характеризують події, які не вплинули на визначення платником податків своїх зобов'язань, але супроводжували факти і через це можуть вплинути на оцінку.

ОЦІНКА - висновок про те, чи застосовано платником податку ту норму закону, яку він мав застосувати; чи не застосовано ту норму закону, яка не повинна була застосовуватись; чи правильно застосовано відповідну норму закону. Оцінка може бути двох видів - позитивна та негативна.

ПОЗИТИВНА ОЦІНКА - висновок про те, що платником податку в повному обсязі і правильно застосовано ті норми, які він повинен був застосовувати, і при цьому не застосовано тих норм, які він не повинен був застосовувати. Позитивна оцінка вважається висловленою навіть у тому випадку, якщо вона не вказана безпосередньо в акті перевірки.

НЕГАТИВНА ОЦІНКА - оцінка, яка відрізняється від позитивної. Не вказана в акті перевірки негативна оцінка вважається невисловленою.

РЕВІЗОР - кожна з осіб, яка бере участь у проведенні перевірки і складанні акта.

Стандарт 1. Професійні вимоги та інтелектуальні навички

1. Спосіб, у який викладаються в акті перевірки факти, обставини або оцінки, має виключати сумніви щодо таких якостей ревізорів, як:

чесність;

об'єктивність;

професійна компетентність та належна ретельність;

конфіденційність;

професійна поведінка;

здатність до технічного виконання.

2. Крім того, ревізор має володіти рівнями інтелектуальних навичок як:

знання;

розуміння;

застосування;

аналіз;

синтез (уміння поєднати знання з різних галузей, передбачати та робити висновки);

оцінка.

Стандарт 2. Доказовість

1. Будь-який висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки.

2. Порядок доказування має бути визначено таким чином, щоб можна було встановити:

безпосередній зв'язок між показниками податкової декларації (розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки;

осіб, чиї дії (або бездіяльність) призвели до порушень законодавства (якщо такі мали місце).

3. У випадку якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.

4. У разі якщо перевірка свідчить про невірне визначення суб'єктом господарювання об'єктів оподаткування, але не має змоги встановити конкретні причини відхилення та визначити конкретні документи, що необґрунтовано вплинули (не вплинули) на розмір відповідних показників, в акті перевірки здійснюється посилання на норми законодавства, які регулюють загальний порядок обчислення конкретного податку.

5. Якщо застосовується п. 4 цього Стандарту, в акті перевірки має бути детально викладено розрахунки, на підставі яких визначено об'єкти оподаткування, та оцінку відхилень, обчислених таким чином об'єктів, від задекларованих підприємством. Такі розрахунки мають бути законодавчо обґрунтованими. У цьому випадку базою для перевірки виступають дані бухгалтерського обліку або дані первинних документів, які надано для перевірки.

Приклад. 

"Перевіркою встановлено, що підприємство у періоді, що перевірявся, здійснювало реалізацію товарів у роздрібній торгівлі. При цьому до валових доходів відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" мають бути віднесені суми доходів від продажу товарів. Датою виникнення валового доходу відповідно до пп. 11.3.1 є дата відвантаження товарів (яка водночас співпадає із датою надходження коштів від покупців).

Для визначення валового доходу використано дані бухгалтерського рахунка 702 "Доходи від реалізації товарів" (оборот по Кт) та дані бухгалтерського рахунка 301 "Каса" (оборот по Дт).

Сума валового доходу, визначеного таким чином, становить 162 тис. грн. Сума валового доходу, яку вказано у рядку 1 декларації про прибуток підприємства, становить 138 тис. грн. Відхилення становить 24 тис. грн.".

6. У разі надання посадовими особами платника письмових пояснень за встановленими фактами порушень, в акті має бути вчинено запис про їх отримання. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта.

7. Кожен факт неподання платником документів до перевірки має бути висвітлено в акті перевірки із зазначенням документів, які не надано до перевірки, і залученням пояснень посадових осіб щодо причин їх неподання.

Стандарт 3. Обов'язковість висновків

1. Спосіб, у який в акті перевірки викладаються факти, обставини або оцінки, має свідчити про переконаність осіб, які склали відповідний акт, у викладених фактах, обставинах або оцінках. Акт перевірки не повинен надавати можливість стверджувати про те, що особи, які його склали, мали сумніви у викладеному.

2. З метою отримання впевненості у фактах, обставинах або оцінках, які наводяться в акті перевірки, особи, які проводять перевірку, мають право застосовувати будь-які легальні способи отримання інформації, включаючи висновки інших осіб, податкових органів вищого рівня тощо. Інформація щодо оцінок має дорадчий характер і не примушує осіб, які проводять перевірку, до формування впевненості в оцінці.

3. Посилання на способи отримання інформації, за допомогою якої особи, які проводили перевірку, отримали впевненість щодо відповідних фактів або обставин, дозволяється лише в тому випадку, якщо зазначена інформація спростовує факти або обставини, на підставі яких здійснювалось визначення платником сум своїх податкових зобов'язань.

4. Посилання на способи отримання інформації, за допомогою якої особи, які проводили перевірку, отримали впевненість у оцінках, не дозволяється.

5. Посилання на інформацію, яка на момент перевірки не отримана, так само як і на ймовірність отримання такої інформації, не дозволяється.

Стандарт 4. Відсутність первинних документів

1. Не допускається висловлювання позитивної оцінки щодо правомірності визначення податкових зобов'язань платника податку у випадку, якщо не всі належні первинні документи або облікові регістри були надані для перевірки, за виключенням випадків, якщо такі документи втрачені, викрадені або зіпсовані в податковому періоді, який передує періоду, в якому здійснюється перевірка, або пізніше.

2. У випадку якщо первинні документи за будь-яку частину періоду, який підлягає перевірці, втрачені, викрадені або зіпсовані в податковому періоді, який передує періоду, в якому здійснюється перевірка, або пізніше, платникові має бути надано термін на відновлення втрачених первинних документів відповідно до термінів, встановлених пп. 5.3.9 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто до кінця податкового періоду, наступного за періодом, в якому документи були втрачені, викрадені або зіпсовані.

Стандарт 5. Суміжні порушення податкового законодавства

1. Кожен факт невірного обчислення певних об'єктів оподаткування має бути розглянутий щодо того, як він вплинув на порядок та механізм формування суміжних об'єктів оподаткування та податків.

2. Суміжними об'єктами оподаткування (податками) є такі, зміна яких відбувається під час здійснення однієї і тієї ж господарської операції і оцінка правомірності формування одного з об'єктів оподаткування впливає на оцінку іншого.

Стандарт 6. Коригування податкової звітності

1. Перевіркою в будь-якому випадку має бути надано оцінку обґрунтованості здійснення коригувань податкової звітності, які вчинено в періоді, що охоплюється перевіркою.

2. Оцінка обґрунтованості здійснення коригувань здійснюється з обов'язковим визначенням:

а) дат подання первинного розрахунку (декларації) та декларації, якою змінено показники, на підставі яких обчислюється об'єкт оподаткування (декларації, в якій враховано коригування);

б) загального обсягу коригувань кожного з показників, що був уточнений, а також обсягу коригувань за кожною з причин;

в) того, яким чином виконано зобов'язання щодо декларування та сплати суми податків внаслідок відповідного коригування, а також щодо декларування та сплати сум санкцій, що стягуються у разі самостійного коригування податкової звітності.

3. Цей Стандарт застосовується виключно у тих випадках, якщо дані декларації або додатково наданих до неї документів (пояснень) дозволяють достовірно визначити, що відбулось саме усвідомлення платником необхідності здійснення такого коригування.

4. У випадках інших, ніж визначено у п. 4 цього Стандарту, застосовуються положення стандарту "Некоректне ведення податкового обліку".

5. Положення п. 4 цього Стандарту застосовуються також і у випадках, якщо показники окремих податкових декларацій (розрахунків) не відповідають даним перевірки, але при цьому показники повної сукупності декларацій (розрахунків) за період від першої такої декларації до останньої відповідають даним перевірки.

Стандарт 7. Алгоритм діяльності суб'єктів господарювання

1. Акт перевірки повинен надавати можливість зробити вичерпні висновки щодо кола суб'єктів господарювання, з якими платник, що перевіряється, перебуває у господарських відносинах. В акті перевірки має бути висвітлено коло пов'язаних (афілійованих) осіб.

2. Платник вважається таким, що перебуває у юридичних відносинах з певним суб'єктом господарювання, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

а) суб'єкт господарювання контролює безпосередньо або опосередковано понад 10 % від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді платника;

б) платник, який перебуває під контролем, безпосередньо або опосередковано контролює понад 10 % від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді суб'єкта господарювання;

в) платник податків і суб'єкт господарювання знаходяться у юридичних відносинах на підставах, визначених у пп. "а", "б" цього пункту, з третім суб'єктом.

3. Під прямим контролем розуміються як відносини безпосереднього володіння, так і відносини довірчого або оперативного управління.

4. Під опосередкованим контролем розуміються випадки, в яких суб'єкт господарювання не контролює платника прямо, але прямо або опосередковано контролює його засновників.

5. Платник вважається таким, що перебуває у господарських відносинах з певним суб'єктом господарювання, якщо платник в істотних обсягах здійснює з суб'єктом господарські відносини такого роду:

а) відносини купівлі-продажу, поставки або інші цивільно-правові угоди, що передбачають перехід права власності на товари, цінні папери, деривативи, роботи або послуги;

б) відносини кредитування, поворотної або безповоротної фінансової допомоги;

в) відносини гарантування платником зобов'язань суб'єкта господарювання або гарантування суб'єктом господарювання зобов'язань платника;

г) відносини факторингу між платником та суб'єктом господарювання;

д) відносини страхування між платником та суб'єктом господарювання;

е) наявність договорів комісії, доручення або інші договори, які надають платнику повноваження вчиняти будь-які юридичні дії за рахунок і на користь суб'єкта господарювання, або такі, які надають суб'єкту господарювання повноваження вчинювати будь-які юридичні дії за рахунок і на користь платника.

6. Крім того, платник вважається таким, що перебуває у господарських відносинах з суб'єктом, якщо платник в істотних обсягах здійснює операції з цінними паперами, емітованими суб'єктом, або з борговими зобов'язаннями суб'єкта.

7. Істотними вважаються обсяги господарських відносин, якщо обсяг відповідних господарських операцій хоча б за один місяць дорівнює або перевищує 10 % від обсягів валового доходу за відповідний місяць. Обсяг відповідних господарських операцій визначається за максимальною сумою боргових зобов'язань, які виникають між платником та суб'єктом господарювання під час виконання відповідних договорів.

Стандарт 8. Розуміння діяльності підприємства

1. Ревізор в акті перевірки має викласти всі обставини, які дають змогу зрозуміти зміст та мету діяльності підприємства.

2. До таких обставин, зокрема, належать елементи аналізу фінансово-господарської діяльності за такими напрямами:

а) аналіз змін валюти балансу та найбільш впливових її складових (активів або пасивів) із зазначенням облікових одиниць або контрагентів, які впливають на зміну відповідних складових більш ніж на 10 відсотків;

б) аналіз причин, з яких зміни у структурі або обсягах валюти балансу не призвели до збільшення фінансового результату;

в) аналіз причин, з яких фінансовий результат за даними фінансової звітності не відповідає оподатковуваному прибутку із зазначенням структури таких причин, сум відповідних відхилень та посилань на норми законодавства (нормативних документів), які обумовлюють існування таких відхилень;

г) аналіз структури господарської діяльності підприємства за видами діяльності, які формують понад 10 % валових доходів або валових витрат платника хоча б за один місяць;

д) аналіз ціноутворення - мінімальних, максимальних та середніх цін у розрізі періодів, протягом яких відбувається зміна таких цін, із зазначенням причин, що обумовлюють розрив між мінімальною та максимальною ціною, причин, які впливають на їх зміну, а також рентабельність за відповідними категоріями товарів (робіт, послуг).

Аналіз ціноутворення здійснюється за тими категоріями товарів (робіт, послуг), які формують понад 10 % валових доходів або валових витрат платника хоча б за один місяць.

Стандарт 9. Обставини укладання контрактів

1. У випадку якщо факти, які викладаються в акті перевірки, потребують згадування про контракт (договір, угоду, правочин), в акті має бути висвітлено:

а) дату та номер контракту;

б) місце укладання;

в) особи, які підписали угоду від імені всіх сторін, що є сторонами угоди, із зазначенням документів, що надавали особам відповідні повноваження.

Стандарт 10. Відомості про розрахунки

1. У випадку якщо факти, які викладаються в акті перевірки, потребують згадування про розрахунки, викладення обставин розрахунків має бути однозначним та виключати будь-які можливості щодо неоднозначного розуміння обставин здійснення розрахунків.

2. Не допускається визначення обставин розрахунків стислими фразами, наприклад "розрахунки проведено в безготівковій формі", "розрахунки проведено у вексельній формі" тощо.

3. У будь-якому випадку має бути вказано, що було засобом платежу.

4. У випадку якщо характер розрахунків є безготівковим і охоплює межі одного податкового періоду, дозволяється визначення обставин розрахунків з вказівкою загальної суми проведених розрахунків та вказівкою періоду, протягом якого проведено розрахунки.

5. Опис готівкових розрахунків має здійснюватись із зазначенням дат проведення розрахунків та осіб, які виступили від імені суб'єкта, з яким здійснювались розрахунки.

Стандарт 11. Операції з цінними паперами

1. У випадку якщо обставини, що згадуються в акті перевірки, пов'язані з обігом цінних паперів, згадування цінних паперів має здійснюватись з обов'язковим визначенням:

а) категорії цінних паперів;

б) емітента цінних паперів із вказівкою всіх реквізитів емітента;

в) номіналу цінних паперів та ціни продажу.

2. У випадку якщо законодавство про цінні папери передбачає реєстрацію умов випуску цінних паперів, в акті перевірки має бути зазначено відповідні умови випуску.

Стандарт 12. Відомості про основні фонди та запаси

1. У випадку якщо обставини, що згадуються в акті перевірки, пов'язані з обліком основних фондів або запасів, в акті перевірки мають бути вказані:

а) принципи фінансового (бухгалтерські рахунки, методи амортизації або вибуття) та податкового обліку основних фондів та запасів;

б) балансова вартість за даними бухгалтерського обліку та вартість, яка згідно з правилами оподаткування впливає на визначення об'єктів оподаткування.

2. У випадку якщо обставини, що згадуються в акті перевірки, пов'язані з рухом або зберіганням основних фондів та запасів, в акті перевірки вказуються реквізити товарно-супровідних документів, особи, які здійснювали відповідне транспортування, реквізити осіб, які здійснювали зберігання.

Стандарт 13. Відомості про заборгованість

1. У випадку якщо обставини, які згадуються в акті перевірки, пов'язані з обліком заборгованості, в акті перевірки мають бути:

а) реквізити осіб, з якими виникла відповідна заборгованість;

б) реквізити та правова природа договорів, на підставі яких виникла відповідна заборгованість;

в) дата здійснення юридичних дій, внаслідок яких утворилась заборгованість, та договірна дата виконання відповідних зобов'язань;

г) наявність або відсутність судових позовів або процедур позасудового врегулювання заборгованості.

2. В акті перевірки має бути вказано про заборгованість, яка на кінець періоду, який охоплено перевіркою, протягом ніж більш 3 місяців перебуває на балансі без змін або збільшується.

Стандарт 14. Зв'язок з господарською діяльністю

1. У випадку якщо обставини, що згадуються в акті перевірки, потребують оцінки того, яким чином певні товари (роботи, послуги) було використано в господарській діяльності, має бути досліджено такі питання:

а) чи вплинуло фактично здійснення відповідних господарських операцій на збільшення оподатковуваного прибутку;

б) які способи збільшення прибутку, крім прямого прибутку при перепродажу, міг би отримати платник податку від здійснення певної угоди;

в) чи є угода характерною для діяльності платника податку, чи є такі угоди регулярними або постійними;

г) наскільки суттєвою є вплив певної угоди з точки зору всієї господарської діяльності платника податку.

2. У випадку якщо лише факт простого перепродажу не вплинув на збільшення прибутку платника, мають бути отримані пояснення посадових осіб підприємства щодо того, яким чином виконання відповідних угод мало вплинути на збільшення прибутку.

 

Директор Департаменту
контрольно-перевірочної роботи 

 
С. Довгаль 

 

Надруковано:
"Бухгалтерія",
N 36, 4 вересня 2006 р.

 

 

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.