Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Закони »

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Надрукувати документ
20.08.2010

Стаття 7. Правовий статус працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу

1. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається за посадою на рівні керівництва суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Призначення та звільнення відповідального працівника банку (філії іноземного банку) здійснюються за погодженням з Національним банком України.

2. До повноважень відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу належить:

1) прийняття рішення про повідомлення Спеціально уповноваженого органу про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов'язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

2) прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов'язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

3) здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними правил внутрішнього фінансового моніторингу та виконання програм проведення фінансового моніторингу;

4) право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

5) залучення будь-яких працівників суб'єкта первинного фінансового моніторингу до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;

6) організація розроблення та подання на затвердження, а також запровадження, виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу;

7) одержання пояснень від працівників суб'єкта первинного фінансового моніторингу незалежно від займаних посад з питань проведення фінансового моніторингу;

8) сприяння проведенню уповноваженими представниками відповідних органів, державного фінансового моніторингу перевірок діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

9) прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Спеціально уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів;

10) виконання інших завдань відповідно до закону.

3. Відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу виконує й інші функції відповідно до законодавства, правил внутрішнього фінансового моніторингу, програм проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Керівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу зобов'язаний сприяти виконанню відповідальним працівником своїх функцій.

5. Відповідальний працівник незалежний у своїй діяльності, підзвітний тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу і зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для:

забезпечення здійснення заходів фінансового моніторингу;

розроблення та постійного оновлення правил і програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;

підготовки персоналу щодо виконання вимог цього Закону шляхом проведення освітньої та практичної роботи.

Стаття 8. Заходи, що здійснюються спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу

1. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:

купівлі-продажу нерухомості;

управління активами клієнта;

управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;

утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

2. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

3. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, при проведенні операцій з предметами високої вартості (зокрема з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або при організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної.

4. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронним (віртуальним) казино, при здійсненні фінансових операцій, пов'язаних з прийняттям чи поверненням ставок або виплатою виграшів.

5. Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, які проводять фінансові операції з товарами за готівку (виконують роботи, надають послуги), за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону.

6. Нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

7. Адвокати, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.

8. Керівники та працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом.

Стаття 9. Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їх фінансової діяльності

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. Додаткові дані для вивчення клієнта також можуть бути одержані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

2. Зазначені у частині першій цієї статті документи мають бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації.

3. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі:

встановлення ділових відносин з клієнтами;

виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.

4. Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов'язані між собою.

5. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний вжити заходів для перевірки та уточнення інформації стосовно ідентифікації такого клієнта (особи).

6. Особливості здійснення ідентифікації (спрощеної ідентифікації) та вивчення фінансової діяльності суб'єктами первинного фінансового моніторингу залежно від специфіки їх діяльності встановлюються органами, які відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду за цими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

7. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи зобов'язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.

8. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

9. У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.

10. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку.

11. З метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера;

2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи - підприємця, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);

3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з'ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

12. З метою ідентифікації нерезидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство. Під час ідентифікації з'ясовують відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи в Україні;

2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку, з'ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи. Суб'єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

13. Ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі:

проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані;

укладення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

14. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити спрощену ідентифікацію клієнта у разі:

встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

проведення фінансової операції на організованому ринку цінних паперів.

15. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.

16. У разі якщо особа діє як представник іншої особи, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.

Стаття 10. Відмова суб'єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим, за винятком операцій щодо зарахування коштів, які надходять на рахунок такого клієнта. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови повідомити Спеціально уповноважений орган про проведення таких операцій та осіб, які мають або мали намір їх провести.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та повідомити про це Спеціально уповноважений орган протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

Стаття 11. Управління ризиками

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

2. Оцінювання ризиків суб'єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.

3. Для зменшення виявлених ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен вживати заходів, що зокрема включають: здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при відкритті рахунка чи встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірок особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.

Стаття 12. Подання інформації про фінансову операцію

1. Подання суб'єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що відповідно до статті 15 цього Закону підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, здійснюється протягом трьох робочих днів з дня її реєстрації.

2. Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу (філії, іншого відокремленого підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу) відповідно до внутрішніх процедур, передбачених правилами внутрішнього фінансового моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону. У разі прийняття рішення про подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію така інформація подається не пізніше 10 робочих днів з дня її реєстрації.

3. Порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, встановлюється:

Національним банком України - для банків;

Кабінетом Міністрів України - для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

4. Подання інформації суб'єктом первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці, таємниці страхування, банківської або комерційної таємниці.

5. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням цього Закону.

6. Працівникам суб'єкта первинного фінансового моніторингу, які подали Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні, та будь-яких третіх осіб.

7. Працівникам суб'єкта первинного фінансового моніторингу, які одержали запит Спеціально уповноваженого органу та/або надали відповідь на такий запит цьому органу, забороняється інформувати про це осіб, які брали (беруть) участь у фінансових операціях, визначених у запиті або відповіді, а також будь-яких третіх осіб.

8. У разі якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу, який проводить фінансові операції, має достатні підстави підозрювати, що такі фінансові операції пов'язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, він зобов'язаний невідкладно повідомити в день виникнення підозр про такі фінансові операції Спеціально уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законом.

9. Органи державної влади, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму або пов'язані з особами, стосовно яких застосовані міжнародні санкції, зобов'язані повідомити Спеціально уповноважений орган про такі операції. Порядок та вимоги щодо надання інформації у таких випадках встановлюються Кабінетом Міністрів України.

10. Органи державної влади зобов'язані надавати Спеціально уповноваженому органу інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на нього завдань, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Неправомірна відмова в наданні такої інформації (копій документів), несвоєчасне або неповне її надання тягнуть за собою відповідальність посадових осіб органів державної влади відповідно до закону.

11. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає інформацію про виявлені факти незаконного переміщення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.

12. Інформація, що надається згідно з вимогами цього Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист суб'єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національним банком України, які відповідно до закону здійснюють регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюються відповідно до закону.

13. Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання інформації, одержаної згідно з вимогами цього Закону. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, крім випадків, передбачених статтями 18, 20 і 22 цього Закону. Інформація, що зберігається у Спеціально уповноваженому органі та одержана від суб'єктів первинного фінансового моніторингу, має обмежений доступ. У разі надходження запиту щодо такої інформації Спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду, за винятком випадку, якщо запит надійшов у рамках перевірки раніше направлених йому узагальнених матеріалів. У разі наявності у Спеціально уповноваженого органу додаткової інформації, що стосується раніше направлених правоохоронним органам узагальнених матеріалів, Спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали.

Розголошення у будь-який спосіб працівниками Спеціально уповноваженого органу інформації, одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами цього Закону, тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

14. Надання органами державної влади Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, не є порушенням банківської або комерційної таємниці.

Посадові особи та інші працівники органів державної влади не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

15. Суб'єкти господарювання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, що не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 цього Закону зобов'язані надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію, пов'язану з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідки та копії документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Інформація, що надається згідно з вимогами частини п'ятнадцятої цієї статті, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист здійснюються відповідно до закону.

Обсяг та порядок подання такої інформації (крім інформації щодо конкретних фізичних осіб) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи та інші працівники суб'єктів господарювання, підприємств, установ, організацій та органів державної влади не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання Спеціально уповноваженому органу інформації згідно з вимогами цього Закону.

Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

16. Розвідувальним органам України заборонено передавати будь-кому інформацію, одержану від Спеціально уповноваженого органу у вигляді узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів, за винятком випадків передачі її до правоохоронних органів для прийняття рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Розвідувальні органи України зобов'язані повідомляти Спеціально уповноважений орган про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів за результатами розгляду одержаних узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів.

Стаття 13. Взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу

1. Інформація про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, отримана Спеціально уповноваженим органом, обліковується цим органом. Порядок взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Повноваження суб'єктів державного фінансового моніторингу

1. Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо:

1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, - Національним банком України;

2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

4) суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України - Міністерством фінансів України;

5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, - Міністерством юстиції України;

6) операторів поштового зв'язку (в частині здійснення ними переказу грошей) - Міністерством транспорту та зв'язку України;

7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, - Міністерством економіки України;

8) інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, - Спеціально уповноваженим органом.

2. Зазначені у частині першій цієї статті суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані:

1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;

2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб'єктів у цій сфері;

4) вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом;

5) проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

6) інформувати Спеціально уповноважений орган з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення;

7) щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;

8) забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

9) погоджувати із Спеціально уповноваженим органом проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов'язаних з виконанням вимог цього Закону;

10) подавати Спеціально уповноваженому органу інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;

11) вживати відповідно до законодавства заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу;

12) вживати відповідно до законодавства заходів для недопущення до управління суб'єктами первинного фінансового моніторингу, прямої чи опосередкованої істотної участі у таких суб'єктах осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі злочини або тероризм;

13) у випадках, установлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;

14) використовувати інформацію Спеціально уповноваженого органу щодо ознак порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму для встановлення наявності відповідних порушень.

Положення пунктів 6, 7, 9, 10 і 14 частини другої цієї статті поширюються на суб'єктів державного фінансового моніторингу, за винятком Спеціально уповноваженого органу.

3. Суб'єкти державного фінансового моніторингу мають право одержувати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за такими суб'єктами в межах цього Закону.

4. Суб'єкти державного фінансового моніторингу (за винятком Спеціально уповноваженого органу) та інші державні органи забезпечують відповідно до законодавства доступ Спеціально уповноваженого органу до своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

5. Суб'єкти державного фінансового моніторингу визначають і розробляють процедуру застосування відповідних запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму: посилена увага під час погодження створення в таких країнах філій, представництв чи дочірніх підприємств суб'єктів первинного фінансового моніторингу; попередження суб'єктів первинного фінансового моніторингу не фінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідній країні можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; обмеження ділових відносин або фінансових операцій з відповідною країною або особами в такій країні.

< повернутись Перехід на сторінку:
1 [2] 3 4
> читати далі


[на головну]

Коментарі (1)

  • Librarian

    02.09.2010, 14:05

    ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
    вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655, тел. (044) 594-16-01, факс (044) 594-16-00

    21 серпня 2010 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18.05.2010 № 2258-VI (далі - Закон).
    З метою забезпечення реалізації вимог Закону спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу, Державний комітет фінансового моніторингу України надсилає роз'яснення про окремі нововведення в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
    Вищевказані роз'яснення просимо довести до відома членів Аудиторської палати України та розмістити на вашому офіційному сайті.
    Щиро сподіваємося на розуміння і плідну співпрацю.
    Додаток: інформація на 4 арк.


    Заступник Голови O.M. Сахненко


    Додаток до листа

    Держфінмоніторинг
    інформує про окремі нововведення в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

    21 серпня 2010 року в новій редакції набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
    Необхідність прийняття цього Закону пов'язана з приведенням у відповідність міжнародним стандартам національної системи боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму.
    Серед внесених змін суттєвим є той факт, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу стали представники нефінансових установ і професій, а саме: нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, які надають бухгалтерські послуги, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги, торгівці дорогоцінними металами та камінням, ріелтори, фізичні та юридичні особи, які здійснюють готівкові операції на суму, що перевищує 150 тис. грн.
    Всі ці суб'єкти віднесені до категорії спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу і обов'язки до них Закон визначив із врахуванням специфіки їх діяльності.

    Загальні положення
    Для всіх вищеназваних суб'єктів та осіб, які за певними критеріями зобов'язані стати на облік в Держфінмоніторингу і отримати статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, Закон передбачає обов'язок здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнтів, забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, надавати на запит Держфінмоніторингу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу, зберігати документи щодо ідентифікації осіб протягом 5 років тощо. Всі ці обов'язки є нормами прямої дії і визначені в статті 6 Закону.

    Коли і як стати на облік у Державному комітеті фінансового моніторингу?
    Для того, щоб стати на облік у Держфінмоніторингу, необхідно заповнити форму обліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу (№ 1-ФМ), яка після затвердження у встановленому порядку буде розміщена на сайті Держфінмоніторингу www.sdfm.gov.ua, і направити в Держфінмоніторинг. При цьому слід враховувати, що для кожного виду спеціально визначених суб'єктів буде окрема спрощена форма.
    Після отримання належним чином заповненої форми обліку Держфінмоніторинг повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу про взяття його на облік та присвоєння йому облікового ідентифікатора.
    Для того, щоб стати на облік, не потрібно приходити до Держфінмоніторингу або купувати будь-який бланк. Необхідно лише роздрукувати бланк, заповнити та надіслати поштою до Дежфінмоніторингу.
    На відміну від фінансових установ обов'язок стати на облік у Держфінмоніторингу, наприклад, для рієлторів настає з дня укладання за їх участі договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн., а для тих, хто здійснює торгівлю за готівку - з дня здійснення такої операції на суму, що дорівнює або перевищує 150 тис. грн.
    Що стосується адвокатів, нотаріусів, аудиторів, аудиторських фірм, осіб, які надають юридичні послуги, фізичних осіб-підприємців, які надають бухгалтерські послуги, то вони зобов'язані стати на облік лише в тому випадку, якщо вони беруть участь у підготовці та здійсненні правочинів, виключний перелік яких визначено Законом. Такими правочинами є купівля-продаж нерухомості, управління активами клієнта, утворення юридичних осіб, купівля-продаж юридичних осіб, управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах тощо (стаття 8 Закону).
    Якщо ж послуги, які надають вищезазначені особи, не пов'язані з такими правочинами, то і обов'язку стати на облік в Держфінмоніторингу у таких суб'єктів не виникає.

    Який порядок подання інформації?
    Для спеціально визначених суб'єктів Закон передбачає особливості і для подання інформації Держфінмоніторингу.
    Немає автоматичного звітування. Якщо сума операції за готівку перевищує 150 тис грн., необхідно ідентифікувати клієнта (фактично, зняти копію паспорта та ідентифікаційного коду). Тільки, якщо операція підозріла - повідомити ДКФМУ.
    Такі суб'єкти подають інформацію щодо здійснених операцій та/або оформлених правочинів у випадках, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Разом з тим, якщо до суб'єкта звертається особа, яка є в переліку осіб, причетних до тероризму, а такий перелік доводиться Держфінмоніторингом до всіх суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в такому випадку інформація подається негайно всіма суб'єктами без виключення.
    Для окремих осіб Закон враховує спеціальне законодавство, яке вони використовують у своїй діяльності.
    Так, нотаріуси не повідомляють Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій, якщо така інформація стала для них відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості на суму понад 400 тис. грн.
    Адвокати, особи, яка надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, яка надають послуги з бухгалтерського обліку, також не повідомляють про свої підозри, якщо інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської або професійної таємниці, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представляють його інтереси у судах та у справах досудового врегулювання спорів.
    Зверніть увагу, що будь-яка інформація, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, є конфіденційною. Обов'язки щодо запобіганню розголошенню такої інформації та відповідальність Законом визначена як для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, так і для спеціально визначеного органу, яким є Держфінмоніторинг.

    Окремі особливості для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що здійснюють діяльність без утворення юридичної особи
    Для спеціально визначених суб'єктів фінансового моніторингу, які здійснюють свою діяльність одноособово (адвокати, нотаріуси, бухгалтери, аудитори, юристи), та тих, що здійснюють операції за готівку, Закон передбачив спрощений механізм здійснення фінансового моніторингу.
    Такі суб'єкти не встановлюють правила, не розробляють програми проведення фінансового моніторингу, не призначають відповідальних працівників за проведення фінансового моніторингу, як це передбачено для всіх інших суб'єктів.
    Крім того, всі спеціально визначені суб'єкти звільнені від обов'язку розробляти критерії ризику та здійснювати управління ними, здійснювати відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу.


    Який державний орган здійснює регулювання і нагляд?
    Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, щодо аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, торгівців дорогоцінними металами та камінням, суб'єктів господарювання, які проводять будь-які лотереї або азартні ігри, здійснює Міністерство фінансів України.
    Державним регулятором для нотаріусів та адвокатів є Міністерство юстиції України, для рієлторів та тих, хто здійснює операції за готівку -Держфінмоніторинг.
    Регулювання і нагляд здійснюється відповідно до норм і правил, передбачених Законом та нормативно-правовими актами, які державні регулятори розробляють і затверджують.
    Це, насамперед, стосується положення про організацію фінансового моніторингу, порядку проведення перевірок, застосування фінансових санкцій, притягнення до адміністративної відповідальності, затвердження критеріїв ризику тощо.

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.