Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Закони »

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Надрукувати документ
20.08.2010

Розділ V. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Стаття 21. Загальні засади міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється суб'єктами державного фінансового моніторингу за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів з урахуванням рекомендацій та стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 22. Повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Спеціально уповноважений орган відповідно до міжнародних договорів України за принципом взаємності чи з власної ініціативи здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією, пов'язаною із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Надання Спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації з обмеженим доступом здійснюється за умови забезпечення органом іноземної держави тотожного діючому в Україні національного режиму її захисту та використання виключно для цілей кримінального судочинства у справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

3. Виконання Спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави є підставою для витребування ним необхідної для виконання запиту інформації (у тому числі такої, що становить банківську або комерційну таємницю), копій документів у органів державної влади, підприємств, установ, організацій та суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вимога Спеціально уповноваженого органу про подання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, має містити посилання на номер та день реєстрації цього запиту у відповідному реєстрі Спеціально уповноваженого органу.

4. Відмова або відстрочення задоволення запиту щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється лише на підставі міжнародних договорів, стороною яких є Україна.

5. На виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, Спеціально уповноважений орган має право доручити суб'єкту первинного фінансового моніторингу зупинити чи поновити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого цим запитом. Порядок зупинення та поновлення такої фінансової операції визначається суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює регулювання і нагляд за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, в межах його повноважень.

6. Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, покладається на Міністерство юстиції України, а в частині вчинення процесуальних дій у межах розслідування кримінальних справ щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму - на Генеральну прокуратуру України.

7. Доходи, одержані злочинним шляхом, що були конфісковані у зв'язку з провадженням у справі про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та підлягають поверненню в Україну або в іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародного договору України з цією державою щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення цих активів. Кошти, одержані Україною за таким міжнародним договором, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, якщо інше не встановлено законом.

8. Суб'єкти державного фінансового моніторингу здійснюють міжнародне співробітництво з відповідними державними органами іноземних держав щодо обміну досвідом та інформацією з питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних договорів України чи з власної ініціативи.

9. Спеціально уповноважений орган та інші суб'єкти державного фінансового моніторингу у межах своїх повноважень забезпечують співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

10. В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, стосовно осіб, які мають доходи, одержані злочинним шляхом.

В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, або еквівалентного їм майна, що знаходяться на території України.

Конфісковані доходи, отримані злочинним шляхом, або еквівалентне їм майно на підставі відповідного міжнародного договору України можуть бути повністю або частково передані іноземній державі, судом або іншим компетентним органом якої винесено вирок (рішення) щодо конфіскації.

11. Рішення про видачу іноземній державі осіб, які вчинили злочини, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та рішення щодо транзитного перевезення зазначених осіб по території України приймається на підставі зобов'язань України відповідно до міжнародних договорів України.

У разі якщо Україна не має відповідного міжнародного договору з іноземною державою, що запитує видачу, зазначені особи можуть бути видані за злочини, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, виключно за умови дотримання принципу взаємності.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ

Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законом.

2. Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф:

за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, - у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають такому моніторингу, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за порушення порядку зупинення фінансових операцій - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

за порушення обов'язків, визначених статтями 6, 8 - 12, 17, 22 цього Закону та не зазначених у абзацах першому - п'ятому частини третьої цієї статті, - у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

4. Повторне (протягом року) порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу - юридичними особами або громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб'єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

5. Крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб'єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом.

6. У разі грубого порушення посадовою особою суб'єкта первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб'єкт державного фінансового моніторингу може відповідно до закону прийняти рішення про тимчасове відсторонення такої посадової особи суб'єкта первинного фінансового моніторингу від посади.

7. Санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в межах їхньої компетенції.

Якщо особа вчинила кілька порушень, передбачених частиною третьою цієї статті, стягнення на неї накладається в межах санкції, встановленої за більш суворе порушення з числа вчинених.

Стаття 24. Відновлення прав і законних інтересів

1. За рішенням суду доходи, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість.

2. Угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, визнаються недійсними у встановленому законом порядку.

3. Суб'єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов'язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.

4. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок проведення ними заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, відшкодовується з Державного бюджету України.

Розділ VII. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Стаття 25. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється органами державної влади в межах їх повноважень у встановленому законом порядку.

2. Спеціально уповноважений орган щороку в березні подає звіт про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину третю статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України після цифр "2584" доповнити цифрами "2585";

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

а) статтю 1669 викласти в такій редакції:

"Стаття 1669. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій; неповідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов'язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) доповнити статтею 18834 такого змісту:

"Стаття 18834. Невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу

Невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

в) статтю 221 після цифр "18833" доповнити цифрами "18834";

г) у пункті 1 частини першої статті 255:

в абзаці "Національного банку України (статті 16411, 1667 - 1669)" цифри "1669" замінити цифрами "1668";

абзац "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 1669)" виключити;

абзац "Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (стаття 1669)" виключити;

доповнити абзацом такого змісту:

"суб'єктів державного фінансового моніторингу (статті 1669, 18834)";

ґ) у частині другій статті 277 слова та цифри "статтями 461, 51 і 176" замінити словами та цифрами "статтями 461, 51, 1669, 176 і 18834";

3) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

а) у статті 209:

в абзаці першому частини першої слова "чи укладення угоди" замінити словами "чи правочину";

пункт 1 примітки викласти в такій редакції:

"1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі (за винятком діянь, передбачених статтями 207, 212 і 2121 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи";

б) статтю 2091 викласти в такій редакції:

"Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму

1. Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років";

в) у частині першій статті 2583 слово "матеріальне" виключити;

г) у частині першій статті 2584 слова "фінансування, матеріальне забезпечення" виключити;

ґ) доповнити статтею 2585 такого змісту:

"Стаття 2585. Фінансування тероризму

1. Фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації), -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4. Особа, крім організатора або керівника терористичної групи (організації), звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

Примітка. 1. Фінансування тероризму визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Фінансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

4) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

а) частину першу статті 1074 доповнити словами "а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом";

б) статтю 1087 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Граничні суми розрахунків у готівковій формі для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України";

5) частину першу статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303; 2000 р., N 10, ст. 79; 2001 р., N 14, ст. 72; 2002 р., N 33, ст. 236) доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку";

6) статтю 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст. 84; 1998 р., N 29, ст. 190) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Посадові особи органів державної податкової служби здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, визначені законодавством України.

Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

У зв'язку з цим частини четверту - дев'яту вважати відповідно частинами шостою - одинадцятою;

7) у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292; 1998 р., N 10, ст. 36; 2002 р., N 29, ст. 194; 2004 р., N 13, ст. 181; 2005 р., N 42, ст. 466; 2006 р., N 13, ст. 110, N 16, ст. 134, N 31, ст. 268, N 35, ст. 296; 2008 р., N 50 - 51, ст. 384; 2009 р., N 23, ст. 278; 2010 р., N 8, ст. 51):

а) частину другу статті 7 доповнити пунктом 38 такого змісту:

"38) виконує інші завдання відповідно до закону";

б) статтю 8 доповнити пунктом 33 такого змісту:

"33) здійснювати інші права, передбачені законом";

в) частину третю статті 11 викласти в такій редакції:

"У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку";

8) у Законі України "Про благодійництво та благодійні організації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 46, ст. 292; 2002 р., N 32, ст. 220):

а) у статті 8:

частину четверту після слів "відомості про засновників (засновника)" доповнити словами "(щодо засновників - юридичних осіб - з доданням підтвердних документів щодо структури власності засновників, які дають змогу встановити власників істотної участі цих юридичних осіб)";

частину дев'яту після слів "Про зміни у статутних документах" та "до реєструючого органу" доповнити відповідно словами "або структури власності юридичних осіб - засновників" та "з доданням відповідних підтвердних документів";

частину десяту доповнити словами "або ненадання/несвоєчасного надання повідомлення про зміни у статутних документах або структури власності юридичної особи - засновника або за наявності особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності";

б) частину першу статті 9 після слів "порядку створення благодійної організації або" доповнити словами "наявність засновників/власників істотної участі юридичної особи - засновника або особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності";

9) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2003 р., N 1, ст. 2, N 14, ст. 104; 2005 р., N 26, ст. 358; 2006 р., N 12, ст. 100, N 35, ст. 296):

а) перше речення частини другої статті 59 викласти в такій редакції:

"Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму";

б) у статті 62:

пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:

"5) центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій";

частину дев'яту після слова "Положення" доповнити словами "частин другої та четвертої";

в) частину другу статті 63 викласти в такій редакції:

"Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму";

г) у статті 64:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Банкам забороняється встановлювати кореспондентські відносини з банками, іншими фінансовими установами - нерезидентами, що не мають постійного місцезнаходження та не провадять діяльність за місцем своєї реєстрації та/або не підлягають відповідному нагляду в державі (на території) за місцем свого розташування, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, що підтримують такі кореспондентські відносини".

У зв'язку з цим частини другу - дев'яту вважати відповідно частинами третьою - десятою;

абзац четвертий частини четвертої викласти в такій редакції:

"клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті";

у першому реченні частини шостої слова "його особи" виключити;

у частині сьомій:

перше і друге речення замінити реченням такого змісту:

"Для ідентифікації юридичної особи, за винятком підприємств державної і комунальної власності, банк зобов'язаний з'ясувати відомості про фізичних осіб, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі, а також фізичних осіб, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї";

у четвертому реченні слова "мають сумнівний характер" замінити словами "підлягають фінансовому моніторингу", а слова "передбачену законодавством", "які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи" і "передбачені законодавством" виключити;

у частині восьмій слова "мають сумнівний характер" та "Вказані органи" замінити відповідно словами "підлягають фінансовому моніторингу" та "Органи";

частину десяту виключити;

10) у статті 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1; 2003 р., N 14, ст. 104):

у третьому реченні частини восьмої слово "банк" замінити словами "фінансова установа";

частину одинадцяту виключити;

11) у Законі України "Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 25, ст. 180; 2006 р., N 14, ст. 116):

а) у статті 1:

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"фінансування та інше сприяння тероризму";

після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"фінансування тероризму - надання чи збір активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для організації, підготовки і вчинення окремим терористом або терористичною організацією визначеного Кримінальним кодексом України терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроба здійснення таких дій".

У зв'язку з цим абзаци дванадцятий - двадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - двадцять першим;

б) у статті 4:

частину четверту після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу".

У зв'язку з цим абзаци другий - дванадцятий вважати відповідно абзацами третім - тринадцятим;

частину п'яту викласти в такій редакції:

"У разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідними актами Кабінету Міністрів України та Президента України";

12) частину першу статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 - 32, ст. 263; 2006 р., N 27, ст. 234; 2009 р., N 19, ст. 263) доповнити абзацом шостим такого змісту:,

"інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб";

13) частину першу статті 2 Закону України "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 45, ст. 692) після слова "статтями" доповнити цифрами "2585".

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади актів, необхідних для реалізації цього Закону, а також приведення їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та подати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону".

 

Президент України 

В. ЯНУКОВИЧ 

м. Київ
18 травня 2010 року
N 2258-VI 

  

Опубліковано: Голос України, 2010, 05, 22.05.2010 N 93

 

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 3 [4]
 


[на головну]

Коментарі (1)

  • Librarian

    02.09.2010, 14:05

    ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
    вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655, тел. (044) 594-16-01, факс (044) 594-16-00

    21 серпня 2010 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18.05.2010 № 2258-VI (далі - Закон).
    З метою забезпечення реалізації вимог Закону спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу, Державний комітет фінансового моніторингу України надсилає роз'яснення про окремі нововведення в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
    Вищевказані роз'яснення просимо довести до відома членів Аудиторської палати України та розмістити на вашому офіційному сайті.
    Щиро сподіваємося на розуміння і плідну співпрацю.
    Додаток: інформація на 4 арк.


    Заступник Голови O.M. Сахненко


    Додаток до листа

    Держфінмоніторинг
    інформує про окремі нововведення в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

    21 серпня 2010 року в новій редакції набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
    Необхідність прийняття цього Закону пов'язана з приведенням у відповідність міжнародним стандартам національної системи боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму.
    Серед внесених змін суттєвим є той факт, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу стали представники нефінансових установ і професій, а саме: нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, які надають бухгалтерські послуги, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги, торгівці дорогоцінними металами та камінням, ріелтори, фізичні та юридичні особи, які здійснюють готівкові операції на суму, що перевищує 150 тис. грн.
    Всі ці суб'єкти віднесені до категорії спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу і обов'язки до них Закон визначив із врахуванням специфіки їх діяльності.

    Загальні положення
    Для всіх вищеназваних суб'єктів та осіб, які за певними критеріями зобов'язані стати на облік в Держфінмоніторингу і отримати статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, Закон передбачає обов'язок здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнтів, забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, надавати на запит Держфінмоніторингу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу, зберігати документи щодо ідентифікації осіб протягом 5 років тощо. Всі ці обов'язки є нормами прямої дії і визначені в статті 6 Закону.

    Коли і як стати на облік у Державному комітеті фінансового моніторингу?
    Для того, щоб стати на облік у Держфінмоніторингу, необхідно заповнити форму обліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу (№ 1-ФМ), яка після затвердження у встановленому порядку буде розміщена на сайті Держфінмоніторингу www.sdfm.gov.ua, і направити в Держфінмоніторинг. При цьому слід враховувати, що для кожного виду спеціально визначених суб'єктів буде окрема спрощена форма.
    Після отримання належним чином заповненої форми обліку Держфінмоніторинг повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу про взяття його на облік та присвоєння йому облікового ідентифікатора.
    Для того, щоб стати на облік, не потрібно приходити до Держфінмоніторингу або купувати будь-який бланк. Необхідно лише роздрукувати бланк, заповнити та надіслати поштою до Дежфінмоніторингу.
    На відміну від фінансових установ обов'язок стати на облік у Держфінмоніторингу, наприклад, для рієлторів настає з дня укладання за їх участі договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн., а для тих, хто здійснює торгівлю за готівку - з дня здійснення такої операції на суму, що дорівнює або перевищує 150 тис. грн.
    Що стосується адвокатів, нотаріусів, аудиторів, аудиторських фірм, осіб, які надають юридичні послуги, фізичних осіб-підприємців, які надають бухгалтерські послуги, то вони зобов'язані стати на облік лише в тому випадку, якщо вони беруть участь у підготовці та здійсненні правочинів, виключний перелік яких визначено Законом. Такими правочинами є купівля-продаж нерухомості, управління активами клієнта, утворення юридичних осіб, купівля-продаж юридичних осіб, управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах тощо (стаття 8 Закону).
    Якщо ж послуги, які надають вищезазначені особи, не пов'язані з такими правочинами, то і обов'язку стати на облік в Держфінмоніторингу у таких суб'єктів не виникає.

    Який порядок подання інформації?
    Для спеціально визначених суб'єктів Закон передбачає особливості і для подання інформації Держфінмоніторингу.
    Немає автоматичного звітування. Якщо сума операції за готівку перевищує 150 тис грн., необхідно ідентифікувати клієнта (фактично, зняти копію паспорта та ідентифікаційного коду). Тільки, якщо операція підозріла - повідомити ДКФМУ.
    Такі суб'єкти подають інформацію щодо здійснених операцій та/або оформлених правочинів у випадках, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Разом з тим, якщо до суб'єкта звертається особа, яка є в переліку осіб, причетних до тероризму, а такий перелік доводиться Держфінмоніторингом до всіх суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в такому випадку інформація подається негайно всіма суб'єктами без виключення.
    Для окремих осіб Закон враховує спеціальне законодавство, яке вони використовують у своїй діяльності.
    Так, нотаріуси не повідомляють Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій, якщо така інформація стала для них відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості на суму понад 400 тис. грн.
    Адвокати, особи, яка надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, яка надають послуги з бухгалтерського обліку, також не повідомляють про свої підозри, якщо інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської або професійної таємниці, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представляють його інтереси у судах та у справах досудового врегулювання спорів.
    Зверніть увагу, що будь-яка інформація, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, є конфіденційною. Обов'язки щодо запобіганню розголошенню такої інформації та відповідальність Законом визначена як для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, так і для спеціально визначеного органу, яким є Держфінмоніторинг.

    Окремі особливості для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що здійснюють діяльність без утворення юридичної особи
    Для спеціально визначених суб'єктів фінансового моніторингу, які здійснюють свою діяльність одноособово (адвокати, нотаріуси, бухгалтери, аудитори, юристи), та тих, що здійснюють операції за готівку, Закон передбачив спрощений механізм здійснення фінансового моніторингу.
    Такі суб'єкти не встановлюють правила, не розробляють програми проведення фінансового моніторингу, не призначають відповідальних працівників за проведення фінансового моніторингу, як це передбачено для всіх інших суб'єктів.
    Крім того, всі спеціально визначені суб'єкти звільнені від обов'язку розробляти критерії ризику та здійснювати управління ними, здійснювати відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу.


    Який державний орган здійснює регулювання і нагляд?
    Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, щодо аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, торгівців дорогоцінними металами та камінням, суб'єктів господарювання, які проводять будь-які лотереї або азартні ігри, здійснює Міністерство фінансів України.
    Державним регулятором для нотаріусів та адвокатів є Міністерство юстиції України, для рієлторів та тих, хто здійснює операції за готівку -Держфінмоніторинг.
    Регулювання і нагляд здійснюється відповідно до норм і правил, передбачених Законом та нормативно-правовими актами, які державні регулятори розробляють і затверджують.
    Це, насамперед, стосується положення про організацію фінансового моніторингу, порядку проведення перевірок, застосування фінансових санкцій, притягнення до адміністративної відповідальності, затвердження критеріїв ризику тощо.

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.