Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Закони »

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Надрукувати документ
07.06.2010

Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)

14.1. Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

14.2. Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.

(пункт 14.2 статті 14 у редакції Закону
 України від 19.01.2006 р. N 3378-IV)

Стаття 15. Оподаткування операцій із заміщення втраченої власності

15.1. Якщо платник податку втрачає належний йому на правах власності застрахований об'єкт майна внаслідок його викрадення, зруйнування чи визнання непридатним для використання за наявності обставин непереборної сили, чи внаслідок його змушеної заміни з інших підстав, то такий платник податку при отриманні суми страхового відшкодування зобов'язаний витратити її на відновлення такого майна чи придбання нового майна, аналогічного втраченому, на його заміну.

При цьому:

для рухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійсненою до кінця календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія;

для нерухомого майна така заміна (відновлення) має бути здійсненою до кінця другого календарного року, наступного за роком, у якому відбулася така страхова подія.

15.2. Якщо платник податку, який отримав страхове відшкодування, не здійснює таку заміну (відновлення) протягом зазначених строків, то невикористана відповідно до пункту 15.1 цієї статті сума такого страхового відшкодування включається до складу відповідного річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

(пункт 15.2 статті 15 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

Про суму здійснених виплат страхового відшкодування страховики повідомляють податкові органи у складі податкової звітності за черговий податковий період.

(пункт 15.2 статті 15 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

15.3. Наявність факту втрати об'єкта майна має бути підтверджена офіційними висновками органів внутрішніх справ України або іншими установами або організаціями, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної сили.

Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету

16.1. Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

16.2. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку.

16.3. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).

16.3.1. Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

16.3.2. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

16.3.3. Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах;

в інших випадках - за її податковою адресою.

16.3.4. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

16.3.5. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

16.3.6. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених законом.

(Дію статті 16 зупинено на 2004 рік в частині закріплення та застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2004 р. N 1801-IV)

(дію статті 16 зупинено на 2005 рік в частині закріплення та застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (організацій), що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 17. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

17.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

17.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент;

б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів;

в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Стаття 18. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

18.1. Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

18.2. Для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

18.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.

18.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим Законом.

18.5. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

18.5.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то:

а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності;

б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж платник податку, осіб:

на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;

на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.

18.5.2. У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку.

Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.

18.6. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

18.7. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

18.8. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

18.9. Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов:

загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

18.10. Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.

Стаття 19. Забезпечення виконання податкових зобов'язань

19.1. Платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;

в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;

на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;

г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;

е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;

є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

19.2. Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стаття 20. Відповідальність

20.1. Розмір відповідальності

Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

20.2. Особи, які несуть фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону

Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:

а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи;

б) при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.

20.3. Особи, відповідальні за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу

20.3.1. Особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є:

а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент;

б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку;

в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник.

20.3.2. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

20.4. Особа, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та розміри такої відповідальності

20.4.1. Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:

а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;

б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

20.4.2. За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.

Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

20.4.3. Повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.

(абзац перший підпункту 20.4.3 пункту 20.4 статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом "а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.

20.4.4. У разі коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування (його частини) всупереч нормам цього Закону, то платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді (господарському суді) без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви (скарги).

Стаття 21. Міжнародні договори

21.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.

21.2. У разі укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків.

Стаття 22. Прикінцеві положення

22.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

22.1.1. Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 та стаття 10 набирають чинності після набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, але не раніше 1 січня 2006 року.

(підпункт 22.1.1 пункту 22.1 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

22.1.2. Підпункт 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування.

22.1.3 Підпункт 22.1.3 пункту 22.1 статті 22 виключено

(згідно із Законом
 України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

22.1.4. Підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2013 року.

(підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 у редакції
 Закону України від 01.07.2004 р. N 1958-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 21.12.2004 р. N 2273-IV,
від 23.06.2009 р. N 1533-VI,
від 24.07.2009 р. N 1617-VI)

22.1.5. Статті 13, 14 набирають чинності з 1 січня 2005 року, а стаття 11 набирає чинності з 1 січня 2006 року в частині оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна.

(підпункт 22.1.5 пункту 22.1 статті 22 у редакції
 Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

22.2. У разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону. До 1 січня 2005 року платники цього податку звільняються від сплати штрафних санкцій та пені (крім податкових агентів) за доходами, отриманими у 2004 році, але не звільняються від обов'язків своєчасної сплати податкових зобов'язань.

22.3. Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

22.4. На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону:

(абзац перший пункту 22.4 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

у 2004 році - у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;

у 2005 році - у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;

абзац четвертий пункту 22.4 статті 22 виключено

(згідно із Законом України
 від 07.07.2005 р. N 2771-IV)

у 2007 році - у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

22.5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

22.6. Доходи платника податку, нараховані за наслідками податкових періодів до 1 січня 2004 року, оподатковуються за ставками, що діяли до 1 січня 2004 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

(пункт 22.6 статті 22 у редакції Закону
 України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

22.7. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

(пункт 22.7 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.01.2009 р. N 879-VI,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

22.8. Не підлягають оподаткуванню цим податком (не відображаються в його річній податковій декларації) та не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку у межах норм, передбачених законом, такі доходи:

доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад, відкритий відповідно до закону;

кошти, які вносяться особою, що не є платником податку, або її працедавцем (третьою особою) на користь платника податку на пенсійний вклад такого платника податку;

кошти, перераховані фізичною особою до власного пенсійного вкладу або до пенсійного вкладу членів сім'ї такої фізичної особи першого ступеня споріднення; 

(абзац четвертий пункту 22.8 статті 22 в редакції
 Закону України від 15.12.2005 р. N 3201-IV)

доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу;

(пункт 22.8 статті 22 доповнено новим абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3201-IV)

доходи, нараховані платнику податків - учаснику фонду банківського управління за договором довірчого управління, укладеного з уповноваженим банком відповідно до закону.

(пункт 22.8 статті 22 доповнено новим абзацом шостим
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3201-IV,
 у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий вважати
 відповідно абзацами сьомим - дев'ятим)

Оподаткування коштів, які були внесені на пенсійні вклади до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, які діяли на момент внесення цих коштів.

Оподаткування коштів фондів банківського управління, створених відповідно до закону, пенсійних та цільових виплат з таких фондів здійснюється за правилами, встановленими для оподаткування операцій з пенсійними вкладами.

(абзаци перший та другий пункту 22.8 статті 22 замінено абзацами
 першим - шостим згідно із Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV,
 у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом сьомим)

До 1 січня 2012 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу).

(абзац дев'ятий пункту 22.8 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 800-VI)

22.9. Абзац перший підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88) викласти у такій редакції:

"7.2.4. У разі дострокового розірвання договору довгострокового страхування життя, протягом визначеного пунктом 1.37 цього Закону граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором, визначаються як різниця між отриманими страховими платежами та повернутими викупними сумами і оподатковуються за ставкою 3 відсотки".

22.10. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356; 1996 р., N 9, ст. 41, N 45, ст. 234; 1998 р., N 25, ст. 147, N 30 - 31, ст. 195; 1999 р., N 4, ст. 35, N 25, ст. 211; 2000 р., N 5, ст. 34, N 20, ст. 149, N 32, ст. 254, N 43, ст. 370; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 10, ст. 44, N 31, ст. 144; 2002 р., N 8, ст. 63, N 12 - 13, ст. 92, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 46, ст. 347; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86, N 23, ст. 149), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

22.101. Не підлягають оподаткуванню кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам (крім резидентів України, незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату):

представникам або посадовим особам асоціацій - членів УЄФА;

членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у чемпіонаті;

фізичним особам, акредитованим УЄФА.

Дохід інших нерезидентів, отриманий у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

(статтю 22 доповнено пунктом 22.101 згідно із
 Законом України від 05.06.2009 р. N 1474-VI)

22.11. Кабінету Міністрів України:

а) до 1 серпня 2003 року забезпечити приведення у відповідність із цим Законом норм нормативно-правових актів;

б) передбачити при розробці проектів державних бюджетів на наступні роки:

реальний механізм повної компенсації витрат, пов'язаних із справлянням цього податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;

(абзац другий підпункту "б" пункту 22.11 статті 22 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 15.01.2009 р. N 879-VI,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

фінансування заходів із впровадження цього Закону Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, іншими державними органами, визначеними цим Законом;

абзац четвертий підпункту "б" пункту 22.11 статті 22 виключено

(дію абзацу четвертого підпункту "б" пункту 22.11 статті 22 зупинено
 на 2004 рік згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV)

(абзац четвертий підпункту "б" пункту 22.11 статті 22
 виключено згідно із Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV)

в) до 1 вересня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до таких законів, які випливають із змісту цього Закону, а саме:

Закону України "Про державну податкову службу в Україні";

Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";

Закону України "Про державну службу";

Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

Закону України "Про приватизацію державного майна";

Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів";

Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим";

Закону України "Про вибори Президента України";

Закону України "Про статус народного депутата України";

Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

Закону України "Про вибори народних депутатів України";

Закону України "Про систему оподаткування";

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні";

Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності";

Закону України "Про оплату праці";

Кодексу законів про працю України;

Кримінального кодексу України;

Кодексу України про адміністративні правопорушення;

Закону України "Про освіту";

Закону України "Про статус суддів";

Закону України "Про прокуратуру";

Закону України "Про міліцію";

Закону України "Про нотаріат";

Закону України "Про селянське (фермерське) господарство";

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

Закону України "Про Національний банк України";

Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів";

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

Декрету Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1993 року N 37-93 "Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави"; 

Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито";

Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

22.12. У зв'язку з набранням чинності цим Законом:

22.12.1. Рекомендувати Президенту України скасувати укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян).

22.12.2. Національному банку України привести свої нормативні акти у відповідність із цим Законом.

 

Президент України 

Л. КУЧМА 

м. Київ
22 травня 2003 року
N 889-IV 

  

 

 

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 [3]
 


[на головну]

Коментарі (15)

  • Мариуполь

    29.07.2009, 09:06

    Большое спасибо за терпение и внимание! Абсолютно с Вами согласен! Надо чтать внимательно, НО ПРЕЖДЕ ВСЕГО- ИЗУЧАТЬ РАБОТНИКАМ КОНТРОЛЯ И СИСТЕМЫ НАЧИСЛЕНИЯ!
    Ещё раз спасибо и всего наилучшего!

  • Librarian

    28.07.2009, 21:29

    Читайте уважно п.6.3.3. д)
    З нього жодним чином не випливає, шо держ. службовці не мають права на ПСП. А передостанній абзац п.6.3.3. дає однозначну відповідь на Ваше питання.

    Пункт регулює порядок застосування ПСП у разі отримання також і ІНШИХ доходів.

  • Мариуполь

    28.07.2009, 14:59

    Прошу Вас рассмотреть мой предыдущий вопрос (право гос.служащего на социальную льготу) учитывая следующее: с 2004 года гос.служащая пользовалась указанной льготой. Но, после последней проверки органами ГНИ льготнице было сказано следующее: "В соответствии с пунктом 6.3.3.Д вы как ГОС,СЛУЖАЩАЯ вообще не имеете право на эту льготу, и мы будем с вас удерживать неправильно недоначисленный налог."
    Таким образом: 1) Ограничено ли право гос.служащего на социальную льготу при доходе до 1800 грн. только из-за статуса ГОС.СЛУЖАЩЕГ? 2) если ДА, то правомерен ли перерасчет налога за 5 лет фактически из-за неграмотности работников финуправления и контролирующих органов, не обнаруживших нарушение ранее?
    Большое спасибо Вам за понимание!

  • Мариуполь

    28.07.2009, 14:38

    Спасибо, желаю Вам процветания!

  • Librarian

    28.07.2009, 10:32

    Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV).

    А у випадках, передбачених підпунктами «а»–«в» пп. 6.1.2 Закону № 889-IV, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, визначається як добуток суми, визначеної в абз. 1 пп. 6.5.1 Закону № 889-IV, та відповідної кількості дітей.

    Таким чином, якщо Ваш місячний дохід не перевищує 1880 грн. (940 х 2), та Ви подали заяву (див.п.6.3.2), то на підставі абз. а) п.6.1.2 Ви маєте право на ПСП у розмірі 453,75 грн. на кожну дитину віком до 18 років.

  • Мариуполь

    27.07.2009, 21:34

    Будьте добры, разъясните вопрос: применяется ли социальная льгота по подоходному налогу к заработной плате государственного служащего (являющейся одинокой матерью двоих несовершеннолетних детей), если других источников дохода нет? Спасибо.

  • kombax

    17.06.2009, 22:11

    спасибо!

  • Librarian

    31.05.2009, 09:48

    див. п. 4.3.14. "... Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку."

    Отже, ПДФО необхідно нараховувати на первісну вартість такого спецодягу.
    Не забудьте при цьому зайвий раз пересвідчитися у тому, що Ви під терміном "спецодяг" розумієте спецодяг, який визначено у якості такого відповідними постановами КМУ.

  • Margaritta

    30.05.2009, 23:15

    Будя ласка дайте пояснення по такому питанню:
    якщо працвник звільнився, але не повернув спец.одяг, вартість одягу 300 грн, строк корисного використання 14 міс, чи нараховувати працівнику ПДФО? та з якої суми

  • Librarian

    15.04.2009, 20:12

    Відповідь на Ваше запитання міститься у п.3.5. цього Закону

    якщо працівник не має права на податкову соціальну пільгу, то оподаткуванню підлягає сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням пенсійних внесків та всієї решти «соцстрахів» (крім "нещасного", який лише нараховується)

  • halina

    15.04.2009, 10:11

    Будь ласка, дайте роз"яснення як утримати ПДФО з працівника, який має зарплату за місяць 261грн(працював 5днів)? Дякую.

  • irakomar

    05.02.2009, 10:30

    Дякую за роз"яснення.

  • Librarian

    04.02.2009, 15:56

    В доповнення, цитата із аналітичної статті:
    "Інакше кажучи, якщо фізична особа одержує, крім одного з перелічених вище видів доходу, інший дохід (заробітну плату), то щодо такого іншого доходу (заробітної плати) застосовувати податкову соціальну пільгу не можна. Наприклад, працюючому на підприємстві студенту, який одержує стипендію з бюджету, ПСП не надається незалежно від розміру його заробітної плати.

    Приватний підприємець не має права на податкову соціальну пільгу ні стосовно доходів від підприємницької діяльності, ні щодо заробітної плати

    Крім того, слід зауважити, що до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності та від іншої незалежної професійної діяльності ПСП також не застосовується. Отже, приватний підприємець чи особа, яка займається іншою незалежною професійною діяльністю (наприклад, нотаріус чи адвокат), не мають права на застосування ПСП до будь-яких доходів"

  • Librarian

    04.02.2009, 15:35

    Дивіться п.6.3.3.:
    "Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи..."
    е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності.

    Тобто, оскільки охоронець одночасно отримує і З/п за основним місцем роботи і доходи від підприємницької діяльності, він не має права на застосування ПСП до доходів за основним місцем роботи.

  • irakomar

    04.02.2009, 13:34

    Будь ласка, дайте роз"яснення по такому питанню: Працівник лісгоспу ( охоронець) , який отримує мінімальну заробітну плату, при цьому, являється приватним підприємцем, чи має право він на податкову соціальну пільгу? Його трудова книжка знаходиться в лісгоспі. Він до бухгалтерії подав копію свідоцтва про реєстрацію, копію довідки про взяття на податковий облік, декларацію за останній квартал 2008 року. Лісгосп - його основне місце роботи, приватне підприємни цтво - додатковий дохід. В бухгалтеріі лісгоспу не хотять давати такої пільги, бо він і так має значний дохід від підприємницької діяльності. До чого тут пільги при оподаткуванні....? Адже пільги можуть надавати лише за основним місцем роботи. Якщо має право, то в якому розмірі та як це нарахувати? Дякую.

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.