Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) на...

Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Закони »

Змінено деякі ставки внесків до фондів соціального страхування

Надрукувати документ
19.01.2009

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170 із наступними змінами):

1) підпункт "б" пункту 3 статті 1 доповнити словами "а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

2) підпункт "г" частини третьої статті 2 після слів "за вислугу років" доповнити словами "та скористалися цим правом";

3) статті 7 та 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Підходяща робота

1. Для громадян, які втратили роботу і заробітну плату (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає їхній освіті, професії (спеціальності), кваліфікації, доступності послуг транспортного обслуговування, встановленій рішеннями місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який громадянин мав за попереднім місцем роботи, з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідній сфері економічної діяльності в регіоні за минулий місяць.

При пропонуванні підходящої роботи враховуються попередня діяльність громадянина, тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, вік, досвід, а також стан ринку праці.

2. Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, у тому числі безпосередньо на робочому місці у роботодавця, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, - робота за професією, яку вони мали за останнім місцем роботи, або робота, що потребує попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням державної служби зайнятості.

3. Для громадян, які працювали не за основною професією понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією може бути підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці у відповідних працівниках.

4. У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією протягом шести місяців підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці у відповідних працівниках.

5. У разі зміни громадянином професії за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота і за новою, і за попередньою професією за останнім місцем роботи.

6. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.

7. Для громадян, які не мають професії, або таких, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки та перебувають на обліку як безробітні більш як 9 місяців, а також для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім громадян передпенсійного віку), підходящою роботою також вважається участь в оплачуваних громадських роботах.

8. Для громадян, які до настання безробіття понад 6 місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, підходящою вважається робота за наявною у них професією (спеціальністю), у тому числі якщо умовою їх працевлаштування є підвищення кваліфікації за цією професією. У разі неможливості надання громадянинові роботи за наявною у нього професією підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки з урахуванням потреб ринку праці. У разі відсутності у такого громадянина професії (спеціальності) підходящою роботою для нього вважається робота, яка потребує попередньої професійної перепідготовки з урахуванням потреб ринку праці та, за можливості, наявних професійних знань, умінь та навичок.

9. Підходящою не може вважатися робота, якщо:

вона пов'язана із зміною місця проживання громадянина без його згоди;

місце роботи розташоване за межами доступності послуг транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради;

умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та про охорону праці;

на запропонованому місці роботи заробітна плата нижча за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати або не забезпечуються гарантії щодо своєчасності її виплати;

умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, що підтверджено медичною довідкою.

Стаття 8. Право громадян на працевлаштування

1. Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

2. Роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

4. У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

5. Іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності відповідно до законодавства.

6. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";

4) у статті 23:

пункт 1 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:

"Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам громади, регіону і сприяти їх соціальному розвитку.

Види оплачуваних громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт затверджується Кабінетом Міністрів України";

5) доповнити статтею 231 такого змісту:

"Стаття 231. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи

1. Загальнодержавні оплачувані громадські роботи - це роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави виходячи з її соціально-економічних пріоритетів та виконуються на об'єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної і телекомунікаційної інфраструктури, у тому числі на об'єктах, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

2. Оплата праці громадян, зайнятих на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, здійснюється відповідно до законодавства.

На громадян, які беруть участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Безробітні, які дали згоду на участь у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, знімаються з обліку як безробітні з дня працевлаштування.

4. Порядок організації (у тому числі забезпечення перевезення та тимчасового проживання) загальнодержавних оплачуваних громадських робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Закінчення строку роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах вважається втратою роботи з незалежних від застрахованої особи обставин. Допомога по безробіттю таким особам призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

6) у пункті 2 статті 24:

слова "учбових центрах" замінити словами "навчальних закладах державної служби зайнятості";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням цього Фонду".

2. Пункт 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст. 84; 2005 р., N 10, ст. 187) після слів "державної влади" доповнити словами "та органам Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття".

3. У пункті 5 частини першої статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78):

абзац четвертий виключити;

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"профілактичні заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків".

4. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171 із наступними змінами):

1) у статті 1:

пункти 3 та 4 викласти в такій редакції:

"3) застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття;

4) страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески";

абзац другий пункту 8 після слів "заробітну плату" доповнити словами "(грошове забезпечення)";

пункти 9 та 10 викласти в такій редакції:

"9) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу);

10) роботодавець:

власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю;

військові частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, які виплачують грошове забезпечення, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи внутрішніх справ та податкової міліції, а також воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військові формування);

власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";

доповнити пунктом 13 такого змісту:

"13) страховий ризик - обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребують матеріальної підтримки та соціальних послуг за цим Законом";

2) абзац третій статті 2 після слів "передбачених законодавством про працю" доповнити словами "за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби)";

3) у статті 4:

частину першу після слів "трудового договору (контракту)" доповнити словами "цивільно-правового договору", а після слів "передбачених законодавством про працю" доповнити словами "військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби)";

у частині другій:

в абзаці першому:

перше речення після слів "з дня укладання трудового договору" доповнити словами "(контракту), цивільно-правового договору";

друге речення доповнити словами "(контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору";

після абзацу другого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Страхувальники, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", повинні подати заяву про взяття їх на облік як платників страхових внесків до робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Зазначені страхувальники беруться на облік не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання такої заяви.

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, а також зазначені в абзаці третьому пункту 10 статті 1 цього Закону, набувають статусу платника страхових внесків відповідно з дня укладення цивільно-правового договору та утворення військового формування".

У зв'язку з цим абзаци третій - восьмий вважати відповідно абзацами п'ятим - десятим;

доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:

"Зняття з обліку страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку";

4) у статті 6:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних";

у частині четвертій слова "особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами" виключити;

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням";

5) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:

"2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;

забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття";

6) доповнити статтею 71 такого змісту:

"Стаття 71. Профілактика настання страхових випадків

При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на такі цілі.

До профілактичних заходів належать:

фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;

фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи;

інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.

Порядок здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, затверджується правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Щодо осіб, які отримують допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 24 - 26 цього Закону, не застосовуються профілактичні заходи, визначені у частині другій цієї статті";

7) у частині другій статті 12:

пункт 4 доповнити словами "забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників";

8) абзац другий частини другої статті 16 доповнити словами та цифрами "фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону";

9) у статті 17:

частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"3. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань";

доповнити частинами п'ятою та шостою такого змісту:

"5. Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.

6. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На порядок сплати цих внесків не поширюється податкове законодавство";

10) у статті 19:

у частині першій:

абзац другий після слів "найманих працівників" доповнити словами "грошове забезпечення військовослужбовців", а після слів "Закону України "Про оплату праці" - словами "виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру";

абзац третій після слів "сум оплати праці" доповнити словами "грошового забезпечення військовослужбовців";

доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"для страхувальників, які здійснюють виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими угодами - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку)";

частину другу після слів "доходу фізичних осіб" доповнити словами "грошового забезпечення військовослужбовців";

11) статтю 21 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Строк проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) до запровадження страхування на випадок безробіття для цієї категорії осіб прирівнюється до страхового стажу у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця - з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення";

12) статтю 22 доповнити частинами восьмою і дев'ятою такого змісту:

"8. Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для них є підходящою.

9. У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю, передбачений статтею 23 цього Закону, зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців";

13) частину третю статті 23 після слів "поважних причин" доповнити словами "або за угодою сторін";

14) у статті 31:

у частині першій:

після пункту 13 доповнити двома новими пунктами такого змісту:

"14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);

15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості".

У зв'язку з цим пункт 14 вважати пунктом 16;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку";

у частині п'ятій:

пункт 1 після слів "поважних причин" доповнити словами "або за угодою сторін";

пункти 3 та 7 виключити;

15) статтю 32 виключити;

16) у статті 38:

частину першу доповнити абзацом шостим такого змісту:

"У разі ухилення страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік як платників страхових внесків або несвоєчасного подання заяви до робочих органів виконавчої дирекції Фонду про взяття на облік, на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

абзац перший частини другої виключити;

абзац другий частини четвертої викласти у такій редакції:

"Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники".

5. У статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 47; 2002 р., N 30, ст. 210; 2003 р., N 16, ст. 116; 2004 р., N 32, ст. 385; 2008 р., N 27 - 28, ст. 253):

1) в абзацах другому та третьому пункту 1 цифри "1,5" замінити цифрами "1,4";

2) у пункті 2:

абзац другий викласти в такій редакції:

"для роботодавців - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб";

абзац третій після слів "для найманих працівників" доповнити словом "військовослужбовців", після слів "оплати праці" доповнити словами "грошового забезпечення", а цифри "0,5" замінити цифрами "0,6";

доповнити абзацом шостим такого змісту:

"для юридичних та фізичних осіб, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру - 2,2 відсотка суми витрат на виплату доходу (прибутку)";

3) у пункті 3:

в абзаці першому цифри "3,8" замінити цифрами "4,1";

в абзаці другому цифри "2,0" замінити цифрами "1,9";

в абзаці третьому цифри "1,8" замінити цифрами "2,2".

6. Статтю 1 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 17, ст. 80; 2008 р., N 27 - 28, ст. 253) викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку):

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф
(у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф
(у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф
(у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

0,56 

24 

1,10 

47 

2,04 

0,57 

25 

1,13 

48 

2,06 

0,58 

26 

1,19 

49 

2,08 

0,59 

27 

1,25 

50 

2,25 

0,60 

28 

1,31 

51 

2,27 

0,62 

29 

1,38 

52 

2,32 

0,63 

30 

1,40 

53 

2,34 

0,65 

31 

1,41 

54 

2,37 

0,66 

32 

1,45 

55 

2,46 

10 

0,68 

33 

1,46 

56 

2,54 

11 

0,70 

34 

1,57 

57 

2,81 

12 

0,72 

35 

1,58 

58 

2,82 

13 

0,73 

36 

1,66 

59 

2,90 

14 

0,75 

37 

1,67 

60 

3,28 

15 

0,80 

38 

1,76 

61 

3,56 

16 

0,84 

39 

1,77 

62 

3,70 

17 

0,86 

40 

1,79 

63 

3,99 

18 

0,93 

41 

1,80 

64 

4,2 

19 

0,96 

42 

1,83 

65 

6,41 

20 

0,97 

43 

1,85 

66 

6,52 

21 

0,98 

44 

1,90 

67 

13,50 

22 

0,99 

45 

1,91 

  

  

23 

1,06 

46 

1,99 

  

  

 

 ".

7. Частину третю статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376) після слова "крім" доповнити словами "органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та".

8. У Законі України "Про особисте селянське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 29, ст. 232; 2006 р., N 1, ст. 18):

1) статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств

Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною";

2) у статті 9:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств

Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом";

частину другу виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До 1 січня 2011 року зупинити дію:

статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2006 р., N 32, ст. 271);

частини другої статті 35 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44, ст. 391);

частини шостої статті 7 Закону України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 31, ст. 405).

3. На період до 1 січня 2010 року ввести в дію статті 24, 25 та частини другу - п'яту статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171).

Розмір допомоги по частковому безробіттю встановлюється правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття одночасно із затвердженням бюджету Фонду виходячи з його фінансових можливостей і не може перевищувати прожиткового мінімуму.

4. Встановити, що роботодавці, зазначені в абзаці третьому пункту 10 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" починають сплачувати страхові внески у розмірі, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", з 1 січня 2010 року.

5. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

6. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) під час затвердження Державного бюджету України щороку передбачати в повному обсязі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття асигнування на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг незастрахованим особам.

 

Президент України 

В. ЮЩЕНКО 

м. Київ
25 грудня 2008 року
N 799-VI 

  

 

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.