Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Спільні питання » Відшкодування збитків »

Щодо стягнення та визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

Надрукувати документ
03.06.2009

ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.03.2009 р. N 02-14/234

Головне контрольно-ревізійне управління України за результатами розгляду листа редакції газети "Все про бухгалтерський облік" повідомляє, що відповідно до законодавства ГоловКРУ не наділено повноваженнями щодо надання роз'яснень вимог законодавства.

Разом із тим, ГоловКРУ висловлює свою думку по суті заданих питань.

1. Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 116, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахування амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.

Таким чином, враховуючи, що амортизаційні відрахування (знос) на бібліотечні фонди не нараховуються, збитки від нестачі літератури з бібліотечного фонду відносяться на рахунок винної особи в сумі, яка обчислюється у двократному розмірі відповідно до вартості придбання з ПДВ та з урахуванням індексу інфляції.

2. Відповідно до частини п'ятої статті 130 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпПУ) працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Якщо працівник відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду і шкода перевищує середньомісячний заробіток винної особи, то відповідно до частини третьої статті 136 КЗпПУ покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Згідно із частиною четвертою статті 136 КЗпПУ стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Судом визначається розмір шкоди, що підлягає покриттю.

Покриття шкоди може проводитись шляхом відрахування із заробітної плати працівника (пункт 3 частини другої статті 127 КЗпПУ). При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При цьому при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку (стаття 128 КЗпПУ).

3. Відповідно до пункту 12 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. N 142/181, списанню підлягають недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо). Нестачі списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому.

Тобто у разі, якщо винна особа встановлена, сума шкоди перевищує її середньомісячний заробіток і вона відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду, то керівник з метою забезпечення відшкодування збитків повинен звернутися з відповідним позовом до суду (стаття 136 КЗпПУ). Якщо суд відмовить у задоволенні позову або визначить розмір шкоди до покриття у меншому розмірі, ніж заявлено в позові, то сума збитку (різниця суми) списується за рішенням керівника на зменшення фонду у необоротних активах за їх видами.

 

Перший заступник Голови 

І. Іскра 

 

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.