Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Авторські статті »

Сучасні тенденції формування місцевих бюджетів України

Надрукувати документ
Джаферова Л.Р.
21.08.2010

 

Актуальним залишається питання об'єктивного визначення прогнозованого обсягу доходів місцевих бюджетів і нових підходів до розрахунку надходжень сум податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), установлені Законом «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого передбачене включення у розрахунки при формуванні місцевих бюджетів сум даного податку, нарахованого на ще не виплачені доходи [10]. Отже, при розрахунку індексів відносної податкоспроможності окремих адміністративно-територіальних одиниць, даний показник необґрунтовано завішується.

Також зменшується частка плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів): у 2002 р. вона склала 2,68 %, від загальної величини доходів, у 2007 р. - 1,49 %. Частка державного мита зменшується з 0,82 %, у 2002 р. до 0,58 % у 2007 р., поступово зменшується частка плати за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності - у 2002 р. вона склала 0,09 %, у 2004-2005 рр. - 0,07 %, і у 2007 р. - 0,05 %. Плата за ліцензії на нові види господарської діяльності й сертифікати, видавані виконавчими органами відповідних рад у 2002-2003 рр. становила 0,02 %, а у 2004-2007 рр. - 0,01 % від загальної величини доходів бюджету АР Крим (див. табл. 1).

Такі показники як плата за ліцензії на нові види діяльності, плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, плата за торговий патент на деякі види діяльності є свого роду індикатором розвитку підприємницької діяльності на території конкретної адміністративно-територіальної одиниці, оскільки існує прямо пропорційна залежність між ростом ділової активності регіону та відповідних видів надходжень. Тому нами також пропонується вивести дані надходження зі складу закріплених за місцевими бюджетами джерел та направити іх у бюджет розвитку.

Проведений порівняльний аналіз питомої ваги фактичних доходів бюджету Кримського регіону у загальній сумі доходів бюджету (без врахування трансфертів) за 2002-2007 рр. свідчить про динамічне зниження доходів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Подібна динаміка підтвердила наше теоретичне припущення щодо відсутності зацікавленості місцевих органів влади в нарощуванні податкового потенціалу регіону у зв'язку з існуючими міжбюджетними відносинами, продекламованими Бюджетним кодексом України.

Також відсутня зацікавленість місцевих органів влади в нарощуванні податкового потенціалу щодо податку на додану вартість і податку на прибуток. У ті роки, коли ці два податки зараховувалися у місцеві бюджети як регулюючи доходи, вони разом із прибутковим податком були головними податковими джерелами доходів місцевих бюджетів. На думку Полозенко Д.В., Глущенко Ю.А., досить залишити місцевим органам влади 20-25 % ПДВ, від загальної суми, що збирається конкретним місцевим бюджетом, і це б дозволило їм значно зміцнити своє фінансове становище [11, с. 7]. Доцільність даної пропозиції підтверджується й міжнародним досвідом: у Німеччині 44 % ПДВ і 50 % податку на прибуток корпорацій надходить у бюджети земель і громад, у США основним дохідним джерелом бюджетів штатів і муніципалітетів є податок із продажів, податок на доходи фізичних осіб і податок на нерухомість. Починаючи з 2000 року, у Росії 15 % ПДВ надходять у місцеві бюджети [12, с. 68].

Коли ПДВ почав  централізований надходити у Державний бюджет, на перший план вийшов податок на прибуток підприємств всіх форм власності, що зараховувався в місцеві бюджети на початок 90-х років. У 2000 році цей податок (за виключенням податку на прибуток підприємств комунальної форми власності) також почав централізовано надходити у Державний бюджет. Це призвело до відсутності зацікавленості у зростанні ділової активності регіону, оскільки вона знаходитья в прямої залежності з надходженнями податку на прибуток, податку на додану вартість. Природно, що при цьому губиться взаємозалежність між фіскальною політикою регіону і його розвитком, тобто фіскальна політика перестає бути інструментом економічного росту.

Основною ознакою фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є володіння й самостійне розпорядження фінансовими ресурсами, розмір яких відповідає реалізації саме програм місцевого значення, тому дуже важливо підвищувати частку саме цих дохідних джерел [13, с. 34].

За рахунок доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, здійснюються видатки, передбачені статтею 91 Бюджетного кодексу: це видатки на реалізацію програм місцевого значення на соціальний захист і соціальне забезпечення, розвиток житлово-комунального господарства й благоустрій населених пунктів. Згідно з даними, представленим у таблиці 2, частка доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, має позитивну тенденцію до свого росту: у 2002 р. вона склала 28,85 %, у 2003 р. - 36,73 %, 2004 р. - 46,09 %,  2005 р. - 42,17 %, 2006 р. - 38,38 % і у 2007 р. - 38,33 % від загальної величини доходів Зведеного бюджету АР Крим без врахування офіційних трансфертів.

Самими значним у цій величині доходів є власні надходження бюджетних установ, надходження від відчуження майна, що належить територіальній громаді, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, кошти від продажу землі й нематеріальних активів.

Частка місцевих податків і зборів за розглянутий період має тенденцію до свого зменшення: якщо у 2002 р. вона становила 2,76 %, 2003 р. - 2,82 %, 2004 р. - 2,73 % і у 2005 р. - 2,39 %, то у 2006 р. вона зменшується до 1,29 %, а до 2007 р. - 1,29 % (див. табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка структури основних доходів у бюджет Автономної Республіки Крим, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів у загальній величині доходів за 2002-2007 рр., % (без врахування трансфертів) *

№ з/п

Податки й платежі

 

Надходження, %

 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

1

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

0,4

0,43

0,63

0,49

0,62

0,47

2

Податок на промисел

0,04

0,03

0,03

0,02

0,02

0,02

3

Місцеві податки й збори

2,76

2,82

2,73

2,39

1,94

1,29

4

Фіксований сільськогосподарський податок

0,4

0,34

0,32

0,46

0,38

0,28

5

Банківські відсотки від розміщення коштів

0,2

0,04

0

0,57

0,54

0,34

6

Плата за оренду майнових комплексів

0,59

0,63

0,75

0,74

0,89

0,86

7

Надходження від продажу землі й нематеріальних активів

0,24

0,91

7,02

3,37

2,3

2,74

8

Дивіденди, нараховані на акції

0,02

0,01

0,01

0,01

0

0

9

Надходження від відчуження майна територіальних громад

4,73

7,99

8,29

7,41

6,07

5,03

10

Податок із власників транспортних засобів

2,64

2,33

2,36

2,68

2,89

2,24

11

Власні надходження бюджетних установ

11,52

16,16

17,93

17,61

15,75

17,62

12

Цільові фонди

0,94

0,61

0,82

0,88

1,1

1,72

13

Плата за землю

4,37

4,43

5,2

5,54

5,88

5,72

14

Усього доходів без врахування трансфертів

28,85

36,73

46,09

42,17

38,38

38,33

*Розраховано та складено автором на основі даних Міністерства фінансів АР Крим і Головного Управління статистики у АР Крим за 2002-2007 рр.

 

Самими значними по своїй величині серед місцевих податків і зборів у 2005 році є ринковий збір, комунальний податок, збір на розвиток рекреаційного комплексу з організованих і неорганізований відпочиваючих, збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі й сфери послуг і збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим.

Величина ринкового збору у 2005 р. склала 16819,48 тис. грн. [14, ст. 1887-1888], з метою збільшення його надходжень місцеві органи самоврядування повинні ефективно використовувати приміщення нерентабельних магазинів, ринків, що забезпечить не тільки збільшення надходжень самого збору, але й дасть додаткові робочі місця, дозволить ліквідувати торгівлю в заборонених місцях і забезпечить контроль за якістю товарів [1, с.69].

Незначної є величина податку з реклами - 406,17 тис. грн., хоча саме за рахунок цього податку можна збільшити податкову автономію місцевих бюджетів, шляхом надання права органам місцевого самоврядування встановлювати свої диференційовані ставки, оскільки збільшення ставок є нееластичним щодо ділової активності регіону.

Серед міст найбільша питома вага збору за паркування автотранспорту доводиться на бюджет м. Сімферополь - 38,4 % у 2002 р. і 33,6 % у 2005 р. Другим по значущості надходжень збору за паркування автотранспорту є м. Ялта - у 2002 р. - 14,6 %, у 2004 р. - 22,4 %, а у 2005 р. - 17,6 % від загальної величини надходжень збору [14, ст. 1887-1888]. 

Місцеві органи влади повинні скористатися можливістью збільшення надходжень збору за паркування автотранспорту шляхом створення додаткової кількості паркувань автотранспорту у тих містах і районах, де спостерігається завантаженість паркувань, а у місцях стихійного паркування створити спеціально відведені місця для паркування.

Збір на розвиток рекреаційного комплексу стягується з організаційних і неорганізаційних відпочиваючих. Найбільша частка збору з організованих відпочиваючих у 2003-2005 рр. надходить у бюджети курортних міст: Ялта - 26,3 % у 2003 р., 35,8 % у 2005 р.; Алушта - 21,6 % у 2003 р. і 21,5 % у 2005 р.; Євпаторія - 11 % у 2003 р., 13,3 % у 2005 р.; Феодосія - 5,6 % у 2002 р., 6,9 % у 2004-2005 рр.; Судак - 4,4 % у 2003 р. і 5,9 % у 2005 р [14, ст. 1887-1888].

Місцеві органи влади повинні піклуватися про те, щоб збір на розвиток рекреаційного комплексу займав значну частку серед місцевих податків і зборів, оскільки Автономна Республіка Крим має значний рекреаційний ресурс. Збільшення надходжень збору на розвиток рекреаційного комплексу буде пропорційно розвитку курортів, туризму у містах і районах.

Податок із власників транспортних засобів не належить до числа місцевих податків, однак є одним з тих, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Величина надходжень даного податку за 2002-2007 рр. фактично дорівнює загальній сумі місцевих податків і зборів за розглянуті роки: у 2002 р. вона становила 2,64 %, а у 2007 р. - 2,24 % від загальної суми доходів бюджету АР Крим (див. табл. 2).

Серед міст сама значна частина зараховується у бюджет
м. Сімферополь: 14,6 % у 2002 р., у 2006-2007 рр. - 21,8 %. До бюджету м. Ялта у 2002 р. було зараховано 2,3 %, у 2007 р. - 5,0 %; серед районів найбільші надходження зараховуються у бюджет Сімферопольського району - 3,4 % у 2007 р. Найбільша його частка зараховується у Республіканський бюджет: у 2002 р. -71,2 %, у 2003-2007 рр. близько 44 % від загальної величини податку. Це не дозволяє місцевим органам самоврядування використовувати цей вид податкових ресурсів на безпосереднє втримування й будівництво доріг у районах, селищах, селах. З огляду на стан Кримських доріг надходження податку із власників транспортних засобів повинні акумулюватися у районних, селищних і сільських радах по місцю проживання й використовуватися на фінансування доріг відповідних територій.

IV. Висновки.

На сьогоднішній день проблема достатності фінансових ресурсів місцевих бюджетів укладається не тільки у тім, що Бюджетним кодексом України та Законом про місцеве самоврядування не розподілені повноваження місцевих органів влади на власні й делеговані, що фактично покладає на «плечі» місцевих бюджетів більшу частину загальнодержавних видатків. Ще однією із центральних проблем є те, що у складі доходів, які не враховуються при розрахунку трансфертів, відсутні істотні по своїй величині дохідні джерела. А сам механізм розподілу всіх доходів місцевих бюджетів на ті, що враховуються, або не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, підриває всяку зацікавленість місцевих органів влади в нарощуванні потенціалу закріплених дохідних джерел. У зв'язку з тим, побудова ефективної моделі розвитку економіки ринкового типу вимагає подальшого теоретико-практичного дослідження основ формування доходів місцевих бюджетів і визначення їхньої ролі у збалансованому розвитку держави через фінансування її зобов'язань.

 

Література:

1. Толуб'як В.С. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів / В.С. Толуб'як // Фінанси України. - 2002. - № 11. - С. 68-71.

2. Ісмаїлов А.Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення /
А.Б. Ісмаїлов // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С. 27-32.

3. Шильникова О.М. Формування доходів місцевих бюджетів / О.М. Шильникова // Фінанси України. - 2002. - № 4.  - С. 54-57.

4. Трач Ю.Ю. Підвищення ефективності формування доходів місцевих бюджетів / Ю.Ю. Трач // Фінанси України. - 2002. - № 5.  - С. 83-84.

5. Бюджетний кодекс України: № 2542 - III. за станом на 21 черв. 2001 р. / Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38 від 21.09.01 р., ст. 189.

6. Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами: № 1195 за станом на 5 вер. 2001 р. (Постанова Кабінету Міністрів України).

7. Суховірська О.Б. Фінансові ресурси місцевих органів влади /
О.Б. Суховірська // Фінанси України. - 2002. - № 11. - С. 61-67.

8. Слухай С.В. Формування доходів місцевих бюджетів у контексті трансформації податкової системи / С.В. Слухай, Н.Я. Здерка // Фінанси України. - 2006. - № 5.  - С. 12-20.

9. Вишневський В.П. Місцеві податки і збори у ринковій економіці / В.П. Вишневський, В.В. Рибак // Фінанси України. - 2001. - № 1.  - С. 11-20.

10. Податок з доходів фізичних осіб: № 889 - IV станом на 22 трав. 2003 р. CDb. RezonUkraina.net. (Нормативний документ Верховної Ради. Закон).

11. Полозенко Д.В. Міжбюджетні взаємовідносини і регіональні інтереси / Д.В. Полозенко, Ю.А. Глущенко // Фінанси України. - 2000. - № 11. - С. 3-7.

12. Слухай С.В. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів в Україні / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко // Фінанси України. - 2007. - № 8. - С. 63-72.

13. Кириленко О.П. Фінансова незалежність місцевого самоврядування /
О.П. Кириленко // Фінанси України. - 2001. - № 1.  - С. 34-38.

14. Об утверждении Заданий по уплате в бюджет налогов и сборов по Автономной Республике Крым на 2005 год:  № 349 по состоянию на 9 авг. 2005 г. / Сборник нормативно-правовых актов Автономной Республики Крым. - 2005. - № 8, ст. 711. - С. 1869-1900. (Постановление Совета министров Автономной Республики Крым).

 

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 [2]
 


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.