Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Авторські статті »

Про обов’язки третіх осіб перед аудиторськими фірмами

Надрукувати документ
Ігнатенко С., Боднарчук Р.
25.08.2008

Саме ці документи містять вихідну інформацію щодо змісту господарських операцій,  наслідки яких підлягали відображенню в даних бухгалтерського обліку замовника  і в показниках його фінансової  звітності, а також про наявність та стан  на звітні дати тих активів і зобов'язань  замовника, які були об'єктами їх бухгалтерського обліку  та фінансової  звітності.

Відповідно до вимог ст. 3, 18 Закону України  «Про аудиторську діяльність» аудиторські фірми повинні здійснювати перевірку даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності виключно на підставі первинних документів та усних чи письмових пояснень керівництва та працівників своїх замовників, а не шляхом порівняння даних  бухгалтерського обліку третіх осіб з даними бухгалтерського обліку замовників.

Таким чином,  необхідну для здійснення аудиторської перевірки інформацію працівники аудиторських фірм  повинні отримувати безпосередньо з первинних документів, які були підставою для ведення бухгалтерського обліку, та від осіб, відповідальних за стан бухгалтерського обліку замовника, а не шляхом завуальованого опитування (анкетування) третіх осіб стосовно інформації, що знайшла своє відображення у цих документах,  та прохань до третіх осіб щодо висловлення їх думки про повність та точність відображення в даних бухгалтерського обліку замовників наслідків їх банківських операцій з грошовими коштами  та  з фінансовими  інструментами, в яких вони є контрагентами третіх осіб.   Причому, треті особи чомусь повинні  висловлювати свою думку  виключно на підставі даних власного бухгалтерського обліку, а не замовників.

Але, замовники, як і банки (треті особи), ведуть власний бухгалтерський облік. При цьому, банки не мають ніякого відношення до правильності  ведення регістрів бухгалтерського обліку замовників та до складання їх фінансової звітності. І, відповідно, не мають доступу до облікових регістрів замовника. Внаслідок чого, працівники третьої особи (банку) не володіють інформацією про те, яким чином посадові особи замовника, відповідальні за ведення його бухгалтерського обліку, відобразили в облікових регістрах інформацію щодо спільних з банком фінансових інструментів.  Тобто, їм невідомо чи відповідає сума фінансового зобов'язання (кредиторської заборгованості) замовника, відображеного в даних його бухгалтерського обліку, сумі фінансового активу (дебіторської заборгованості), яку вони зафіксували в даних бухгалтерського обліку свого банку. 

Замовники самі визначають свою облікову політику, порядок ведення свого бухгалтерського обліку та комплектують штат своїх бухгалтерських працівників, а їх посадові особи несуть персональну відповідальність за стан бухгалтерського обліку своїх підприємств.

Тому, звертання  до третіх осіб з питаннями, пов'язаними зі станом бухгалтерського обліку замовників (у т.ч. щодо стану їх кредиторської заборгованості перед банками) та правильністю і повнотою відображення замовниками у бухгалтерському обліку своїх фінансових операцій, є нонсенсом. Адже, у зв'язку з умисним або ненавмисним порушенням методології бухгалтерського обліку працівниками замовника або третьої особи (банку) може виникнути ситуація коли кредитові суми на рахунках бухгалтерського обліку замовника не будуть тотожними за своїми розмірами дебетовим сумам на рахунках третьої особи. Або навпаки. Урегулювання таких розбіжностей здійснюється виключно на підставі первинних документів, в яких була зафіксована інформація про зміст господарських операцій.

 А те, що звертання до банків в якості осіб, які на підставі даних свого бухгалтерського обліку зобов'язані ‘‘підтверджувати'' правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності замовників щодо стану їх фінансових зобов'язань або фінансових активів,  ніякого відношення не мають  до того, що деякими аудиторськими фірмами визначається в якості ‘‘звичайної аудиторської  практики і невід'ємної процедури аудиту, яка забезпечує додаткове підтвердження правильності даних бухгалтерської  звітності  замовника аудиту - клієнта банку'',  засвідчують положення нормативно-правових актів, які регламентують порядок підтвердження даних бухгалтерського обліку  суб'єктів підприємницької діяльності.

Так,  процедури підтвердження залишків коштів на особових рахунках клієнтів банку підлягають здійсненню на підставі норм п.п. 5.6, 5.8 розд. 5  Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р.  № 254.

Зокрема, п. 5.6 визначається, що: ‘‘Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.''

А норми п. 5.8 передбачають, що: ‘‘За станом на 1 січня банки надають клієнтам виписки за їх особовими рахунками. Після вивіряння даних цих виписок клієнти складають у письмовій формі підтвердження про залишки на їх особових рахунках за станом на 1 січня. Порядок складання підтверджень слід передбачати в договорах банківського рахунку. Якщо підтвердження про залишки на особових рахунках клієнтів не отримані банком протягом місяця, то ці залишки вважаються підтвердженими.''

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 3 4 5 [6] 7 8
> читати далі


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.