Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Інші документи »

Типології легалізації злочинних коштів в Україні в 2004 - 2005 роках

Надрукувати документ
09.09.2008
 

4. Операції з нерезидентами зареєстрованими в офшорних зонах

 

Здійснення зовнішньоекономічних операцій із залученням офшорних зон є сферою підвищеного ризику, яка потребує особливої уваги з боку державних органів. На сьогодні фінансові операції в офшорних зонах є вельми популярними. Наприклад, дуже привабливі можливості офшорних банків. Вони можуть вільно маніпулювати своїм капіталом та сплачувати клієнтам відсотки поза податкових схем.

 

Примітка. Кількість країн світу, які можна віднести до офшорних зон, сягає близько п'яти десятків. Це держави, де законодавство припускає реєстрацію й функціонування "Компаній міжнародного бізнесу" (International Business Company). Крім цього, існує ряд країн, які юридично не є офшорними, але їх місцеве законодавство дає можливість досягти 3 - 5 % рівня втрати на податках. Визначення кількості офшорних зон у світі здійснюється вельми умовно, в тому числі з огляду на високу динамічність їх виникнення та зникнення.

 

Ідеальна модель офшору нічого кримінального та незаконного в собі не містить, а дійсно допомагає послабити (але не абсолютно уникнути) податковий тягар. Серед інших переваг таких зон: вільний вивіз прибутку, м'який валютний регламент, сприятливі умови для іноземних інвесторів. Привабливими факторами для бізнесменів та фінансових "ділків" є фінансова стабільність офшорів, конфіденційність інвестицій (особистості власників фірм не розголошуються, процедура реєстрації максимально спрощена). Причому анонімність інвестицій може бути розкрита лише у разі кримінального переслідування інвестора або взагалі недоторкана (у деяких офшорних зонах акції випускають "на пред'явника").

 

Визнані офшорні юрисдикції занесені багатьма урядами до так званих "чорних списків". "Чорний список" Кабінету Міністрів України містить практично всі класичні офшорні зони. Незважаючи на те, що КМУ щорічно оновлює та оприлюднює такий список (до них відносять близько 40 юрисдикцій15), як правило, 5 - 7 територій, які є класично офшорними, до нього не потрапляє. Крім того, існує певна кількість країн, які не є офшорними по визначенню й з якими Україна має конвенцію про недопущення подвійного оподатковування. Використовуючи певні схеми й працюючи через ці країни, податки можна звести до мінімуму.

 

____________

15 Станом на 01.04.2005 - до переліку офшорних віднесено 38 територій (розпорядження КМУ N 77-р).

 

У світі щороку зникають 3 - 4 офшорні зони, і стільки ж з'являється. Це надає додатковий простір для реалізації схем легалізації злочинних коштів, оскільки уряд технічно не може оперативно реагувати на офшорні зміни. На сьогодні особливу проблему становлять офшори, які можна реєструвати у Європі та США (а саме анонімні інвестори, які не несуть жодної відповідальності).

 

У кругообігу грошових коштів офшорна зона є головним фільтром, де відмиваються кошти, отримані від різноманітних злочинів. На черговому етапі легалізації кошти спрямовуються до офшорних зон (у вигляді готівки, банківських переказів або цінних паперів). Пізніше через офшорні банки за допомогою платіжних електронних систем грошові кошти переказуються до інших країн. Повертаються на "батьківщину" або потрапляють до країн з підвищеною банківською конфіденційністю (наприклад, Швейцарія, Сінгапур) для подальшого "відбілювання". Крім того, офшори використовуються і для нелегальних товарних операцій (в т. ч. фіктивних).

 

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій з використанням розрахунків із залученням офшорних зон, суб'єктами господарювання використовуються технології та шахрайські схеми, які дозволяють регулювати ціни у зовнішньоекономічній діяльності, накопичувати та виводити капітал, планувати таї мінімізувати податки, незаконно відшкодовувати ПДВ, легалізовувати злочинні доходи.

 

Фінансові операції, пов'язані з переведенням грошових коштів суб'єктів господарювання будь-яких форм власності (в т. ч. державної) на рахунки фіктивних підприємств з їх подальшим виведенням за кордон через офшорні компанії, є найбільш поширеними та небезпечними для держави.

 

Враховуючи значні об'єми експорту товарів через офшорних посередників, до України не надходять значні суми коштів від реальної вартості товарів, які залишаються на рахунках в офшорних країнах. За даними Мінекономіки, за січень - червень 2005 року поставки товарів до офшорних зон зменшилися на 34,3 %, порівняно з минулим роком. Як в попередні роки, найбільші поставки здійснювались до Британських Віргінських Островів, Панами16. Аналіз структури експорту через офшорні зони показує, що в ньому присутні високоліквідні товари, зокрема нафтопродукти, соняшникова олія, хімічна продукція тощо. За ціновими параметрами по більшості товарів експорт наближений до середнього рівня, за яким здійснювалися поставки з України.

 

____________

16 З 01.04.2005 розпорядженням КМУ N 82-р Панаму виключено з переліку офшорних зон.

 

Аналіз сучасних тенденцій свідчить про ускладнення схем відмивання злочинних капіталів. Якщо раніше власниками українських підприємств виступали безпосередньо офшорні компанії, то в теперішній час у ланцюгу українське підприємство - офшорна компанія з'являються європейські фірми-посередники. Зокрема, кошти злочинного походження з метою легалізації переводяться зловмисниками в офшорну юрисдикцію, наприклад, Гонконг. Гонконгська компанія перераховує їх датській холдинговій компанії, яка, в свою чергу, інвестує українське підприємство. Окрім того, на сьогоднішній день існують схеми реєстрації офшорних структур без використання двох суттєвих ознак віднесення їх до офшорів, а саме адреси самої компанії та банку обслуговування, що дає можливість компанії-нерезиденту ("офшорні") виступати в судах поряд з резидентами.

 

Загальними типовими ознаками "офшорних схем" легалізації злочинних коштів є наступні:

 

- використання як підстави для здійснення міжнародних трансакцій фіктивних або фальсифікованих контрактів з офшорними компаніями;

 

- здійснення трансакцій на рахунки офшорних компаній у третіх країнах;

 

- максимальне скорочення строків знаходження переведених коштів на рахунках офшорних компаній у країнах їхньої реєстрації або в третіх країнах;

 

- подальше переміщення коштів шляхом здійснення "розпилення" переказів у різні юрисдикції;

 

- наявність рахунків офшорних компаній у кредитних організаціях міжнародних фінансових центрів;

 

- повторюваність однотипних елементів схем електронних переказів;

 

- участь у схемі взаєморозрахунків більше однієї офшорної компанії;

 

- здійснення платежів компаніями резидентами зі своїх рахунків в офшорних юрисдикціях;

 

- участь у схемі фінансових операцій підставної компанії-резидента, на банківський рахунок якої здійснюється первинне розміщення злочинного доходу;

 

- наявність рахунку фізичної особи - власника злочинного доходу в закордонному банку на території країн з високим рівнем міжнародної репутації.

 

Зокрема до ознак підозрілості фінансових операцій з офшорними особами та територіями належать:

 

- предмет контракту (послуги, інші результати інтелектуальної діяльності) не піддається об'єктивній верифікації з боку контролюючих органів;

 

- одержання кредиту/позики від офшорної компанії, або з рахунку в офшорній юрисдикції, із процентною ставкою, що істотно відхиляється від процентних ставок на внутрішньому й зовнішньому ринку, а також повернення такого кредиту/позики;

 

- очевидна невідповідність зазначеної в контракті вартості товарів або послуг їхній реальній вартості;

 

- очевидна невідповідність підстав вхідних/вихідних платежів (кошти, що надходять на проведення будівельних робіт, у повному обсязі витрачаються на оплату, наприклад, консалтингових послуг);

 

- множинність підстав платежів на один рахунок (за різні види товарної продукції або послуг);

 

- трансакція на рахунок офшорної компанії, що не є стороною за контрактом;

 

- багаторазові перекази великих, рівних за обсягом грошових сум;

 

- використання як мінімум одного рахунку афілійованої з організатором схеми офшорної компанії, відкритого в так званому "транзитному" банку третьої країни, на території, що не має статусу офшорної юрисдикції;

 

- наявність однієї - двох "дружніх" компаній-нерезидентів, що мають рахунки в банках на території країн з високим рівнем міжнародної репутації (фінансові центри).

 

Таким чином, існують кілька базових шляхів залучення офшорів до схем відмивання:

 

1. Використання "напряму".

 

Це стосується залучення офшорної зони, яка не потрапила до "чорного списку" КМУ. Існує реальна можливість реєстрації підконтрольних офшорних компаній в державах, які не визначені постановами КМУ та розпорядженнями НБУ як офшорні (наприклад, у Чорногорії). При цьому, дані про засновників, статутні документи, інформація про діяльність та товарообіг підприємства є конфіденційною інформацією.

 

2. Використання посередника з країни, що не належить до офшорів.

 

Якщо фірма не бажає змінювати офшорного партнера, часто достатньо додати ще одного посередника. Тобто в схемі між офшорною компанією й українською фірмою поставити агентську фірму з "неофшорної" країни. Найбільш придатні країни для такої фірми - Великобританія й Чехія. Законодавство цих країн дозволяє укладання прямого договору з офшорною компанією без збільшення оподатковування.

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 3 4 5 6 [7] 8 9 10 11 12 13
> читати далі

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.