Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Листи ДПА »

Про податок на додану вартість (Лист ДПА № 10191/7/16-1517 від 18.05.2009 р.)

Надрукувати документ
03.06.2009

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню)

Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон).

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (рядок 25.1) (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону).

У разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (рядок 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону).

Таким чином, Законом передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування:

- зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах;

- повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.

При цьому платником в кожному звітному періоді може застосовуватися тільки один з цих шляхів, а зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом не передбачена.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2008 N 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" було змінено форму податкової декларації з податку на додану вартість, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.99 за N 250/2054) (далі - наказ N 166), та затверджено Додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (далі - Довідка)

Роз'яснення щодо особливостей складання Довідки та Методика розрахунку показників Довідки направлені для використання в роботі листом Державної податкової адміністрації України від 06.08.2008 N 15844/7/16-1117.

Отримана податкова звітність платника підлягає перевірці в терміни, визначені Законом (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Відповідно до абзацу "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону, у разі якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Податкове повідомлення надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 (далі - Порядок N 253) за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма "В2")).

Відповідно до пункту 5.5 Порядку N 253 сума заниження бюджетного відшкодування визначена у податковому повідомленні за формою "В2" в автоматичному режимі переноситься з реєстру податкових повідомлень та нараховується датою останнього дня граничного строку сплати до картки особового рахунку платника податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 N 342 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 за N 887/6078).

Сума заниження бюджетного відшкодування, визначена у податковому повідомленні за формою "В2", не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації).

На суму заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислену податковим органом та визначену у податковому повідомленні за формою "В2", відповідно зменшується платником значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість, шляхом відображення зі знаком "-" в рядку 23.5 (з моменту внесення змін до форми декларації наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2009 N 8 "Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість" - рядок 23.5 вважається рядком 23.4) податкової декларації податкового (звітного) періоду наступного за тим податковим (звітним) періодом, у якому відбулося виявлення суми заниженого бюджетного відшкодування) (пункт 5.12.6 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом N 166).

Якщо при проведенні перевірки не встановлено інших порушень податкового обліку, крім визначення заниженої суми бюджетного відшкодування, то зазначені зміни у податковій звітності не можуть призводити до додаткового нарахування податкових зобов'язань у платника за наслідками такої перевірки та, відповідно, і застосування штрафних санкцій.

При цьому необхідно враховувати, що з моменту декларування платником неправильно обчисленої суми бюджетного відшкодування (її заниження або ж декларування замість бюджетного відшкодування тільки від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту) і до моменту виявлення цього факту перевіркою, занижена сума бюджетного відшкодування могла бути зарахована в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, або ж використана при розрахунку бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене слід взяти до уваги, що за результатами перевірки можуть бути виявлені наступні ситуації:

- до початку перевірки від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування, повністю самостійно враховано ним в податковій декларації при визначенні платежів до бюджету в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку за результатами перевірки сума заниженого бюджетного відшкодування не визначається;

- до початку перевірки від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування, частково самостійно враховано ним в податковій декларації при визначенні платежів до бюджету в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку за результатами перевірки до суми заниженого бюджетного відшкодування, на яку складається податкове повідомлення, не включається частина суми від'ємного значення, яка врахована платником при визначенні платежів до бюджету;

- під час перевірки виявлено, що від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення, в подальшому враховано платником при визначенні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку така сума від'ємного значення визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування за результатами періоду його виникнення з відповідними наслідками, передбаченими законодавством.

Податковим органом має бути проведено перерахунок сум бюджетного відшкодування за податковий період, в якому в порушення норм Закону вперше не задекларовано суму бюджетного відшкодування (повністю чи частково), і за всі наступні податкові періоди.

При проведенні такого перерахунку розрахунок бюджетного відшкодування кожного наступного звітного періоду має бути перерахований органом податкової служби таким чином, щоб значення рядка 1 Розрахунку бюджетного відшкодування кожного наступного звітного періоду зменшувалося на виявлену суму заниженого бюджетного відшкодування відповідного попереднього звітного періоду.

Право на отримання бюджетного відшкодування

Згідно з підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року) платник податку протягом перших 12 календарних місяців після своєї реєстрації в якості платника на додану вартість (незалежно від обсягів оподатковуваних операцій) не має права на отримання бюджетного відшкодування, незалежно від причин, які призвели до виникнення такого від'ємного значення (наприклад, в зв'язку з будівництвом або спорудженням основних фондів).

Право на декларування бюджетного відшкодування (подання Розрахунку бюджетного відшкодування) такий платник отримає лише за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому здійснено його реєстрацію у якості платника податку на додану вартість (за умови виконання усіх інших умов пункту 7.7 статті 7 Закону).

Визначення звітного (податкового) періоду для подання податкової декларації з податку на додану вартість суб'єктами підприємницької діяльності, які є платниками податку на додану вартість

Законом України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) для подання податкової декларації з податку на додану вартість встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом - календарний квартал (підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону).

При цьому для осіб, які реєструються в якості платника податку на додану вартість, та для осіб, реєстрація яких анулюється, підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону, а також пунктом 2.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, з урахуванням внесених до нього змін і доповнень (далі - Порядок) окремо встановлені правила визначення першого та останнього податкових періодів.

Так, якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону - 300 тис. грн. (без податку на додану вартість), може вибрати квартальний податковий період.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Форма заяви наведена в додатку 1 до Порядку.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року (підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону).

Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до податкової інспекції (адміністрації) указану вище заяву, такий платник податку зобов'язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період (останній абзац пункту 2.4 Порядку) і визнається таким, що втратив на поточний податковий рік право на застосування квартального податкового періоду.

Подання заяви про вибір квартального податкового періоду зберігає за платником право застосовувати такий період до моменту досягнення ним обсягу оподатковуваних операцій, зазначеного у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону - 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), або до кінця поточного податкового року, якщо такого обсягу оподатковуваних операцій не досягнуто. Для застосування квартального податкового періоду в наступному календарному році платником разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року має бути подана до податкової інспекції (адміністрації) указана вище заява.

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця (підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону та пункт 2.5 Порядку).

При цьому, початком застосування квартального податкового періоду є перший квартал кожного календарного року, в якому платник отримує право на подання податкової звітності не щомісячно, а щоквартально.

Платник податку на додану вартість, який перебуває на загальній системі оподаткування, з моменту своєї реєстрації може застосовувати тільки місячний податковий період, а перше рішення про застосування квартального податкового періоду він має право прийняти по закінченні першого повного календарного року своєї реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Наприклад, для платника податку, реєстрація якого в якості платника податку на додану вартість відбулася 15.08.2007 р., першим звітним періодом буде період з 15.08.2007 р. по 30.09.2007 р. включно. Незважаючи на те, що 12 місяців в якості зареєстрованого платника ПДВ такий платник відпрацює в вересні 2008 року, заява про застосування квартального податкового періоду може бути подана ним тільки разом з податковою декларацією за грудень 2008 року (не пізніше 20 січня 2009 року) - за останній звітний період 2008 року.

Слід відзначити, що з набуттям чинності змін, внесених до Закону України "Про податок на додану вартість" Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", із Закону України "Про податок на додану вартість" виключено пункт 7.9 статті 7, згідно з яким платникам податку надавалося право протягом календарного року здійснювати заміну квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року.

З урахуванням зазначених змін та відповідно до діючих на сьогодні норм законодавства, платник податку, який прийняв рішення про застосування податкового періоду, що дорівнює календарному кварталу, протягом податкового року не має права на перехід на місячний податковий період, якщо його обсяг оподатковуваних операцій протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду не перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Визначення податкового періоду для платників податку на додану вартість, які одночасно є платниками єдиного податку

Указом Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" усім платникам єдиного податку, у тому числі й тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість, встановлено квартальний податковий період подання звітності, у тому числі і з податку на додану вартість. При цьому Указом не передбачено такого податкового періоду як місяць.

Враховуючи норми Указу та зазначені вище зміни, внесені до Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку на додану вартість, який є суб'єктом спрощеної системи оподаткування та платником єдиного податку, повинен подавати податкові декларації з податку на додану вартість не щомісячно, а щоквартально, у тому числі і у випадку, коли обсяг оподатковуваних операцій з поставки ним товарів (послуг) протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду перевищував 300 тис. грн. (без податку на додану вартість), і у випадку, коли він є зареєстрованим платником податку на додану вартість менше дванадцяти календарних місяців.

Заяву про застосування податкового періоду, що дорівнює календарному кварталу, платник єдиного податку надавати не повинен.

При цьому, до моменту переходу на загальну систему оподаткування такий платник податку повинен застосовувати тільки квартальний податковий період, але з моменту такого переходу, за умови, що його обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), він зобов'язаний застосовувати місячний податковий період, що має бути зазначено у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Якщо на момент переходу із спрощеної на загальну систему оподаткування у такого платника обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) протягом будь-якого періоду не перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), він має право на продовження застосування квартального податкового періоду до кінця поточного податкового року або до моменту досягнення ним обсягу оподатковуваних операцій, зазначеного у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону - 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Виправлення помилок, самостійно виявлених платником. Право декларування платником бюджетного відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо таке бюджетне відшкодування не було задекларовано у періоді його виникнення

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166).

Зокрема, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи зазначене, у разі, якщо платником до початку його перевірки самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення (тобто даний факт не було виявлено органом податкової служби), такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період (періоди), в якому (яких) у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

 

Заступник Голови 

С. В. Чекашкін 

 

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 [3]
 

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.