Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru

КОМЕНТАРІ


Пошук інформації про контрагента в ЄДР

Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Податковий кодекс України (архів)

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

Как заставить людей работать на вас

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

Наступление на господство доллара

20 порад для того, щоб працювати менше

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

Податковий календар

Пропозиція щодо публікації матеріалів

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Бізнес-плани. Повне довідкове видання

Технология обмана или как стать членом АПУ

Який розмір річної плати за ліцензію на право оптової...

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду,...

Альбом бухгалтерських проводок

Финансы и бухгалтерский учет для неспециалистов

Інформаційний вірус

Как грамотно сорвать проект внедрения, или Пособие для...

Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых...

Реклама

. Головна » Облік » Законодавство » Листи ДПА »

Щодо окремих питань справляння податку на додану вартість

Надрукувати документ
15.12.2009

8. З якого часу має право на застосування спеціального режиму оподаткування переробне підприємство?

Законом України від 4 лютого 2009 року N 922-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу", що набув чинності з 17.03.2009, статтю 11 Закону доповнено пунктом 11.21, яким відновлено норму стосовно виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Тобто, переробні підприємства починаючи з 17.03.2009 мають право на застосування спеціального режиму оподаткування, визначеного пунктом 11.21 статті 11 Закону, згідно із яким такі переробні підприємства здійснюють виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

9. Який порядок формування податкових зобов'язань переробним підприємством при здійсненні операцій з реалізації готової продукції, яка виготовлена частково з продукції, придбаної у сільськогосподарських товаровиробників, а частково з продукції, придбаної зі сторони?

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Пунктом 6 Порядку N 291 визначено, що переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 розділу 5 Порядку N 166, у податковій декларації (переробного підприємства) відображаються лише ті операції переробних підприємств, які стосуються режиму оподаткування, установленого пункту 11.21 статті 11 Закону.

Таким чином, якщо переробне підприємство здійснює операції з поставки готової продукції (товарів), яка виготовлена частково з продукції, придбаної у сільськогосподарських товаровиробників, а частково з продукції, придбаної зі сторони, то таке переробне підприємство повинне забезпечити ведення окремого податкового обліку готової продукції.

10. Чи підлягають поверненню на поточний рахунок переробного підприємства дотації, що сплачені авансом, якщо за податковою декларацією (переробного підприємства) встановлено перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань (заповнено р. 21 декларації)?

Відповідно до пункту 5 Порядку N 291 переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми ПДВ, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.

Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 Порядку N 291.

У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

При цьому Порядком N 291 не передбачено повернення на поточний рахунок переробного підприємства дотацій, що сплачені авансом.

11. Який порядок визначення та перерахування дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам?

Для визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко та м'ясо в живій вазі, які будуть поставлені ними, переробні підприємства проводять щомісяця до початку наступного періоду попередній розрахунок надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів (далі - готова продукція) (за видами сільськогосподарських тварин), виготовлених з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, за формою згідно з додатком 1 (пункт 3 Порядку N 291).

Відповідно до зазначеного розрахунку кожне переробне підприємство визначає суму податку на додану вартість, яка надійде на підприємство під час здійснення поставки готової продукції, та суму податку на додану вартість, що буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), а також розміри дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене молоко та м'ясо в живій вазі на гривню вартості без урахування податку на додану вартість такої продукції.

За фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств (пункт 7 Порядку N 291).

З урахуванням авансового платежу перерахування дотації проводиться переробним підприємством не менш як два рази на місяць.

Відповідно до пункту 4 Порядку N 291 переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а.

У квитанціях крім ваги та вартості поставленої продукції за договірними цінами окремими рядками зазначаються податок на додану вартість, сплачений у вартості поставленої продукції, та суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.

Перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду (пункт 5 Порядку N 291).

Враховуючи зазначене, переробне підприємство здійснює перерахування сільськогосподарським товаровиробникам:

коштів (вартість молока та м'яса в живій вазі і сума податку на додану вартість, нарахована на таку вартість переробним підприємством за отримані молоко та м'ясо в живій вазі) платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників;

дотації, визначеної згідно з попереднім розрахунком і зазначеної у приймальній квитанції, з небюджетного рахунка переробного підприємства, відкритого в територіальному органі Державного казначейства, на окремі (дотаційні) рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в обслуговуючих банках;

різниці між дотацією, визначеною згідно з попереднім розрахунком, і дотацією, визначеною згідно з остаточним розрахунком з небюджетного рахунка переробного підприємства, відкритого в територіальному органі Державного казначейства, на окремі (дотаційні) рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в обслуговуючих банках.

II. Податкова звітність з податку на додану вартість

1. Який порядок черговості відображення від'ємного значення в податкових деклараціях з податку на додану вартість при переході такого платника у середині кварталу з квартальної звітності на місячну, у зв'язку з перевищенням допустимої межі обсягу оподатковуваних операцій, якщо таке від'ємне значення виникло за наслідками квартальної декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) для подання декларації встановлюються такі строки:

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з пунктом 7.8 статті 7 Закону податковим періодом є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, - календарний квартал.

Зокрема, платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі 12 місячних податкових періодів не перевищував 300 тис. грн., може вибрати квартальний податковий період, подавши заяву про це до податкового органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 тис. грн., такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Пунктом 5.11 Порядку N 166 зазначено, зокрема, що, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, якщо платник податку на додану вартість у середині кварталу (наприклад у лютому - другий місяць кварталу) перевищив допустиму межу обсягу оподатковуваних операцій, а за наслідками квартальної декларації з ПДВ (за січень - перший місяць кварталу) виникло від'ємне значення, то такий платник повинен:

до 20 березня подати податкову декларацію з ПДВ за лютий;

до 20 квітня - податкову декларацію з ПДВ за березень;

до 10 травня - податкову декларацію з ПДВ за I квартал, яка складатиметься з першого місяця - січня, у рядку 22.2 якої задекларувати суму від'ємного значення з ПДВ та перенести до рядка 23.1 податкової декларації з ПДВ за квітень, яка подається до 20 травня.

2. Який порядок відображення сум податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість при продажу легкового автомобіля?

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 5.3.1 Порядку N 166 в рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункту 3.2 статті 3 Закону).

Отже, операція з продажу легкового автомобіля є об'єктом оподаткування податку на додану вартість, оподатковується за ставкою 20 % та підлягає відображенню по рядку 1 розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість.

Щодо включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при придбанні легкового автомобіля, то згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 6.1 статті 6 та статті 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.4.2 статті 7 Закону сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до податкового кредиту не включається.

Пунктом 5.7 Порядку N 166 та формою податкової декларації з податку на додану вартість передбачено, що у рядку 10.1 в розділі II "Податковий кредит" відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та основних фондів, що в подальшому використовуються в оподатковуваних операціях за ставкою 20 % у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, платник податку на додану вартість на дату такого продажу може віднести до складу податкового кредиту частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині його вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу, та відобразити у рядку 10.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому, враховуючи строки давності та порядок їх застосування при визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлені статтею 15 Закону N 2181, а також те, що сума податку на додану вартість, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов'язань платника податку, у разі виключення автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, платник податку не має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною отриманою при придбанні легкового автомобіля, якщо з моменту його придбання минуло понад 1095 днів.

3. Як заповнити колонку 2 додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість?

Подання Довідки щодо сум залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, далі - Довідка), форму якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (з урахуванням змін і доповнень) (далі - Наказ N 166), є обов'язковим у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість. 

Методика розрахунку показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" наведена у листі ДПА України від 06.08.2008 N 15844/7/16-1117.

Відповідно до встановленої форми довідки, порядок розподілу залишку від'ємного значення, відображеного в рядку 24 декларації з ПДВ звітного періоду зазначається в колонках 2 та 3 довідки по періодам виникнення.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Оскільки для платників ПДВ звітним податковим періодом є один календарний місяць, а в окремих випадках - календарний квартал, то для розподілу залишку від'ємного значення в колонці 2 Довідки відображаються звітні періоди виникнення сум від'ємного значення. Тобто, платник, який застосовує місячний звітний період в колонці 2 Довідки зазначає числовим значенням місяць та рік (наприклад: 05.2009, 07.2009). Платники, які звітують поквартально, в колонці 2 зазначають відповідний квартал та рік (наприклад: I квартал 2009, III квартал 2009).

4. Як відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість повернення товарів або передоплати за непоставлені товари (послуги), операції з поставки яких оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 0 % (рядок 2.2 податкової декларації з податку на додану вартість)?

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пункту 5.6 та 5.8 Порядку N 166, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8, а коригування податкового кредиту відображається у рядку 16, при заповненні яких (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість, який заповнюється у розрізі контрагентів та податкових накладних.

Діюча форма розрахунку коригування дозволяє порівняти дані податкового обліку у продавця та покупця, а саме конкретизує показники в разі проведення коригування на підставі пункту 4.5 статті 4 Закону.

Враховуючи зазначене, платник податку при поверненні йому товарів або передоплати за непоставлені ним товари (послуги), операції з поставки яких були оподатковані податком на додану вартість за ставкою 0 % та відображались у рядку 2.2 податкової декларації з податку на додану вартість, має виписати розрахунок коригування (додаток 1) та відобразити у колонці А рядка 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість зменшення обсягів проданих товарів та прокреслити колонку Б рядка 8.3 податкової декларації з ПДВ, а також подати розрахунок коригування (додаток 1), в якому заповнюються колонки 2 - 7, 9 розділу I. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), з наданням пояснення змісту коригування.

При цьому, у разі, якщо платником податку в податковому періоді, в якому здійснювалися операції з поставки товарів (послуг), що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 0 %, здійснювалися й операції, звільнені від оподаткування, та/або операції, що не є об'єктом оподаткування, то при поверненні йому товарів (послуг), що оподатковуються за ставкою 0 %, такий платник повинен переглянути частку використання придбаних ним товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.

Тобто, якщо платник податку здійснює коригування попередніх періодів, то і частку використання придбаних товарів (послуг) з метою коригування податкового кредиту слід враховувати в оподатковуваних операціях того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається).

5. Який порядок виправлення помилок, допущених у розрахунку коригування до податкової накладної (додатку 2)?

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 4.5 статті 4 Закону визначено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за N 233/2037) (далі - Порядок N 165), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Оскільки, податкова накладна є розрахунковим документом, що підтверджує факт придбання товарів (послуг) та є підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування сум ПДВ, відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону, розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2) є невід'ємною частиною такої податкової накладної, виправлення помилок у такому розрахунку коригування (додатка 2) не допускається. При цьому, виправлення помилок проводиться шляхом виписки нового розрахунку коригування до цієї ж податкової накладної з урахуванням попередніх коригувань.

6. Чи має право платник податку на додану вартість при формуванні податкових зобов'язань за звітний період врахувати розрахунки коригувань, які були виписані в попередніх, але не відображені в декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до Порядку N 165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках - оригінал надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону N 2181 та пункту 4.4 Порядку N 166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. N 1120-р нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.

< повернутись Перехід на сторінку:
1 [2] 3 4
> читати далі

Читати ще:


[на головну]

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.