Бібліотека бухгалтерського обліку pro-u4ot.info

Украина онлайн каталог сайтів www.webmoney.ru http://stepanova.com.ua/ художественная школа 2 в днепропетровске.

КОМЕНТАРІ


Моніторинг законодавства

Довідник бухгалтерських проводок (продовження)

Довідник бухгалтерських проводок

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) на...

Пошук інформації про контрагента по всіх значимих...

"Коза" для складання Балансу та Звіту про фінансові...

Звіт фізичної особи - підприємця, який здійснює...

Податковий кодекс України (архів)

Закон України "Про інвестиційну діяльність"

Чи є майбутнє в українського аудиту?

Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку...

Інструкція про застосування Плану рахунків... №291

Сбор на похороны при рождении

Як розрахувати фінансові показники (коефіцієнти)?

Наступление на господство доллара

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1...

С. Кавторев "Бухгалтерский учет с помощью EXCEL"

Как заставить людей работать на вас

Наказ та Положення про облікову політику

Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як...

20 порад для того, щоб працювати менше

Экс-сотрудница Ernst & Young раскрыла секреты «ВТБ Лизинг»

Первичные документы для целей бухгалтерского учета

База законодавства на офіційному сайті Верховної Ради...

Податковий календар

Реклама

. Головна » Облік » Податк. облік New » Податковий кодекс »

Податковий кодекс України (архів)

Надрукувати документ
09.04.2014

РОЗДІЛ XII. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ

Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

265.1. Платники податку

265.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

265.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

265.2. Об'єкт оподаткування

265.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

265.2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю, опікуна, піклувальника;

д) гуртожитки;

е) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.

265.3. База оподаткування

265.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

265.3.2. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

265.3.3. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

265.3.4. У разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної загальної площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті.

265.4. Пільги із сплати податку

265.4.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

265.4.2. Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб або релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.

265.5. Ставка податку

265.5.1. Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

265.5.2. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких перевищує 740 кв. метрів.

265.5.3. Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів.

265.6. Податковий період

265.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

265.7. Порядок обчислення суми податку

265.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

265.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 265.7.1 пункту 265.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

265.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

265.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

265.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.

265.7.6. виключено.

265.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

265.8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

265.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

265.9. Порядок сплати податку

265.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

265.10. Строки сплати податку

265.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 04.07.2013 р. N 403-VII,
 від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

Стаття 266. Збір за місця для паркування транспортних засобів

 

266.1. Платники збору

266.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

266.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючого органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

266.2. Об'єкт і база оподаткування збором

266.2.1. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

266.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

266.3. Ставки збору

266.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

266.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

266.4. Особливості встановлення збору

266.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.

266.5. Порядок обчислення та строки сплати збору

266.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.

266.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

266.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI,
 від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

Стаття 267. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

 

267.1. Платники збору

267.1.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах;

и) фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, що розташовані в сільській місцевості, за умови, що у сільській місцевості відсутні аптеки або структурні підрозділи аптек, роздрібна торгівля с здійснюється працівниками таких пунктів, лікарень, амбулаторій, які мають медичну освіту, та виключно за переліком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, а також на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

267.1.3. Особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

267.2. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту

267.2.1. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

г) сірників;

ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

267.2.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, і фурнітура до них;

б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури;

в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

д) проїзні квитки;

е) зошити.

267.2.3. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України.

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

267.3. Ставки збору

267.3.1. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

267.3.2. Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;

б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

267.3.3. У разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, встановленої в підпункті 267.3.2 цього пункту, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

267.3.4. Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в межах від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

267.3.5. Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

267.3.6. Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить:

для використання грального автомата (грального автомата "кран-машина", грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор) - розмір мінімальної заробітної плати;

для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);

для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда;

для проведення інших оплатних розважальних ігор - розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

267.3.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.

267.3.8. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

267.3.9. Ставки збору, визначені відповідно до цієї статті, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).

267.4. Порядок придбання торгового патенту

267.4.1. Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

267.4.2. Відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.

Звірка відомостей, наведених в поданій суб'єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред'явлені суб'єктом господарювання на звірку, у контролюючому органі не залишаються.

У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб'єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей, контролюючий орган має право відмовити у видачі торгового патенту суб'єкту господарювання.

267.4.3. Торговий патент видається особисто фізичній особі - підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

267.4.4. Бланк торгового патенту є документом суворого обліку.

У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту в порядку, установленому цим пунктом.

267.4.5. Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб'єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.

267.4.6. Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

267.4.7. У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

267.4.8. Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них.

267.4.9. Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

267.5. Порядок та строки сплати збору

267.5.1. Порядок сплати збору платниками збору, які:

а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;

ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.

267.5.2. Строки сплати збору:

а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

267.5.3. Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

267.5.4. Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.

267.5.5. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

267.6. Порядок використання торгового патенту

267.6.1. Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

267.6.2. Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

267.6.3. Для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

267.6.4. Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

267.6.5. Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.

267.6.6. Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.

267.7. Строк дії торгового патенту

267.7.1. Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.

267.7.2. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.

267.7.3. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.

267.7.4. У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

267.7.5. Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI,
 від 04.11.2011 р. N 4014-VI,
 від 05.07.2012 р. N 5083-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5412-VI)

Стаття 268. Туристичний збір

 

268.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

268.2. Платники збору

268.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

268.3. Ставка збору

268.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 цієї статті.

268.4. База справляння збору

268.4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 268.5.1 цієї статті, за вирахуванням податку на додану вартість.

268.4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

268.5. Податкові агенти

268.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

268.6. Особливості справляння збору

268.6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

268.7. Порядок сплати збору

268.7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

268.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI,
 від 24.05.2012 р. N 4834-VI,
 від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

< повернутись Перехід на сторінку:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 [13] 14 15 16 17 18 19 20 21
> читати далі

Читати ще:


[на головну]

Коментарі (15)

  • Librarian

    24.06.2014, 12:02

    Проводити перевірку податкова може за будь-який період часу, а от санкції застосовувати за останні 1095 днів. Хоча є випадки, коли може й за більший період часу.

    Читаємо наступні статті Податкового кодексу:

    102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

    У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

    102.2. Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

    102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

    102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

  • 012345

    21.06.2014, 00:01

    доброго вечора! чи податкова може проводити перевірку у 2014 році щодо оподаткування ПДФО за отриманий подарунок ще у 2010 році? де можна про це прочитати? дякую

  • Librarian

    09.04.2014, 12:48

    Документ оновлено з урахуванням останніх змін від 27 березня 2014 року N 1166-VII

  • lggswep

    27.12.2011, 12:12

    Дякую за відповідь.

  • Librarian

    27.12.2011, 10:37

    ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

    ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

    Питання:

    Чи враховуються у складі доходів кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги (грантів)?

    Відповідь:

    Відповідно до пп. 136.1.15 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів.

     

    Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби

    Відповіді на питання щодо оподаткування
    можна отримати за багатоканальним телефоном
    0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів)
    у робочі дні з 8 до 20 години

  • lggswep

    23.12.2011, 13:15

    Добрий день!
    В мене е питання але я не внаю в якому розділі треба запатувати, вибачте якщо зраблю щось не так.
    Мое запитання:
    Я виграв Грант на навчання за кордоном. Ці гроши оподатковуються чи ні?
    Я читав кодекс, але не знайшов ничого.
    Буду вдячний за відповідь.

  • Librarian

    01.09.2011, 10:43

    1 серпня 2011 р. Президент України підписав Закон № 3609-IV від 07.07.2011 року (далі — Закон). За винятком деяких норм, Закон набирає чинності після його офіційного опублікування. У статті зупинимось на деяких важливих нововведеннях.


    Податкові консультації


    Закон повертає можливість платникам податків діяти відповідно до узагальнюючих податкових консультацій. У разі їх зміни чи скасування, платника податків не може бути притягнуто до відповідальності (нагадаємо, що зі вступом в силу Податкового кодексу України (ПКУ), подібними перевагами користувались лише індивідуально надані роз"яснення). З 1 січня 2012 року платники податків, при бажанні, можуть отримувати податкові консультації і в електронній формі. Вони матимуть аналогічний статус до письмових.


    Міжнародні стандарти


    Платники податку, які застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, керуватимуться ними і в податковому обліку. Нагадаємо, що з 1 січня 2012 року фінансову звітність за міжнародними стандартами в обов"язковому порядку повинні складати публічні акціонерні товариства, банки, страховики та деякі інші підприємства за переліком КМУ. Для решти суб"єктів господарювання застосування міжнародних стандартів здійснюватиметься на добровільних засадах.


    Штрафні санкції


    Приємно, що законодавець погодився з безглуздістю карати за заниження від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у разі, коли воно не призводить до заниження податкового зобов"язання. Дану норму запропоновано видалити з ПКУ.У той же час неузгодженим видається нове формулювання ст. 123.1 ПКУ у частині ПДВ. З однієї сторони, залишається положення, відповідно до якого штрафи застосовуються за зменшення податковими органами від"ємного значення суми ПДВ. З іншої сторони, конкретний розмір штрафів (25/50 %) передбачено лише за неправомірне перевищення платниками податків суми заявленого бюджетного відшкодування. Керуючись останнім, цілком справедливо говорити, що покаранню підлягає тільки неправомірно заявлений до відшкодування ПДВ. Проте, враховуючи притаманний податковим органам фіскалізм, ми не виключаємо потенційні спроби податківців штрафувати за звичайне завищення від"ємного ПДВ.

    Конкретний розмір штрафів передбачено лише за неправомірне перевищення платниками податків суми заявленого бюджетного відшкодування

    Приємно відзначити, що зменшено до 50 % максимальний розмір фінансових санкцій за донарахування контролюючими органами податкового зобов"язання. Але, на жаль, це не стосується порушень при справлянні податків у джерела виплати, де максимальний штраф залишається на рівні 75 % (ст. 127 ПКУ).

    Також скасовано 25 % штрафні санкції за неподання фізичними особами декларації чи включення до неї недостовірних даних, та якщо такі дії призвели до заниження суми оподаткованого доходу (п. 120.1.1 ПКУ). За неподання декларації залишається лише загальний штраф розміром 170 гривень (п. 120.1 ПКУ).

    Важливо, що до кінця 2011 року продовжено пільговий період, коли фінансові санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються до платників податку на прибуток та тих, що перейшли на загальну систему оподаткування.


    Валютні курси


    На щастя, відкориговано норму щодо визнання витрат по імпортних операціях. У випадках післяоплати за товари (послуги) Закон пропонує визнавати витрати, виходячи із офіційного курсу НБУ, діючого на дату придбання.

    В теперішній же редакції ПКУ, витрати визнаються за офіційним курсом НБУ, що діє на дату визнання витрат (ст. 153.1.2 ПКУ). У ряді випадків відслідкувати такий момент технічно важко, наприклад, у випадку імпорту виробничих основних засобів. Витрати по них визнаються поступово шляхом амортизації, котра, у складі собівартості, визнається витратами у момент продажу товарів/послуг.

    Закон змінює дату визнання витрат за імпортними операціями

    Важливо звернути увагу на те, що згадане нововведення діє в ретроспективі, тобто повинне застосовуватись при визначенні податкових зобов"язань з податку на прибуток з 01.04.2011 року.

    У зв"язку з цим ряд суб"єктів господарювання можуть зіштовхнутись з проблемою завищення витрат за 2 квартал 2011 р. і необхідністю їх відкоригувати. Наприклад, якщо імпортні товари придбавалися (на умовах післяоплати) і реалізувалися у другому кварталі, витрати на їх придбання визнавались, виходячи із офіційного валютного курсу НБУ на дату реалізації. Законом же пропонується курс НБУ на дату придбання, який історично був нижчим. Зважаючи на зворотну дію Закону, виходить ситуація мимовільного завищення витрат у другому кварталі у зв"язку з різницями курсів. На жаль, Закон не адресує питання чи таке завищення підлягає коригуванню, а якщо так, то чи застосовуються при цьому відповідні штрафні санкції (3/5 %). Залишається очікувати роз"яснень податкових органів з цього приводу.


    Зближення бухгалтерського і податкового обліків


    Закон мінімізує облікові різниці в плані визнання витрат. Так, в податковому обліку, як і в бухгалтерському, загальновиробничі витрати включатимуться до складу собівартості.

    Крім того, за правилами бухгалтерського обліку буде визначатись період визнання витрат, класифікованих ПКУ як інші.

    Бухгалтери зможуть зітхнути з полегшенням і тому, що звітування щодо податкових різниць відстрочується до 2013 року.


    Нематеріальні активи


    Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк використання нематеріального активу не встановлено, він визначатиметься як 10 років безперервної експлуатації.
    Зазвичай, правовстановлюючі документи (наприклад, патенти, свідоцтва, дипломи, ліцензії і ін.) містять інформацію щодо строку їх дії. Незручності з підтвердженням строку експлуатації можуть виникнути у випадку самостійного створення нематеріальних активів, володіння авторськими правами та іншими нематеріальними активами, правовстановлюючі документи на які відсутні.


    Податкові перевірки


    Під час перевірок податкові органи матимуть право вимагати від суб"єктів господарювання пояснення з виникаючих питань (хоча не уточнюється, у якій формі і у які строки повинні надаватись такі пояснення).

    Закон вводить мораторій на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ

    Тимчасово вводиться мораторій на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ, а також юридичних осіб — спрощенців, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику (критерії оцінки ступеня ризику варіюються залежно від сфери господарської діяльності (див. Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності")


    Реєстрація платником ПДВ


    Приємним нововведенням є послаблення умов добровільної реєстрації платником ПДВ. Тепер вона можлива до досягнення обороту в 300 тис. гривень або річної присутності на ринку. Для вказаних цілей достатнім буде наявність статутного капіталу або балансової вартості активів в розмірі 300 тис. грн. Цікаво, що не встановлюється жодних вимог до активів, які можуть враховуватись для цілей реєстрації платником ПДВ. Також, видається на те, що до моменту реєстрації ПДВ учасники товариств з обмеженою відповідальністю статутний капітал можуть і не сплачувати (адже законодавство для даних цілей виділяє річний строк).


    Податкові накладні


    З 1 січня 2012 року підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних усі накладні, виписані при постачанні імпортованих і підакцизних товарів. Аналізуючи дану норму, на думку приходить неприємне припущення, що реєстрацію доведеться здійснювати при кожному наступному продажу імпортованого товару. Якщо так, то це завдасть значного клопоту компаніям, працюючим в сфері роздрібної торгівлі. Будемо чекати роз"яснень податківців на дану тему.

    Є і позитивний момент. На реєстрацію накладної буде відводитись 20 календарних днів після виписки (на даний час діє система день-у-день). Нагадаємо, незареєстрована накладна не надає права її отримувачу на визнання податкового кредиту (ст. 201.10 ПКУ).


    Представництво нерезидента


    Усувається конфліктуюча норма ПКУ, відповідно до якої підписання агентського договору з нерезидентом або видача ним довіреності автоматично створювало обов"язок українських резидентів ставати на облік в податкових органах як іноземне представництво (ст. 64.5 ПКУ).

    За загальним правилом, агенти, діючи від імені і на користь нерезидента, повинні утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходу нерезидента, розрахований за правилами оподаткування постійних представництв. При цьому, додатково ставати на облік в податкових органах не вимагається (ст. 160.9 ПКУ).

    Проте обов"язку щодо адміністрування податку з доходів нерезидентів не виникатиме, якщо резиденти здійснюватимуть агентські послуги в межах своєї основної (звичайної) діяльності. При цьому залишається відкритим питання підтвердження факту останнього. Невідомо, чи в таких цілях буде достатньо витягів з установчих документів, довідок зі статистики тощо. А запропоновані податківцями тести для встановлення залежності агента не супроводжуються логічним алгоритмом їх застосування (див. наказ ДПА № 399/19137 від 28.03.2011). В будь-якому разі, практика доказування незалежного агентського статусу на даний час є бідною. Можливо, в перспективі ситуація зміниться.

    ВИСНОВОК:

    Загалом Закон містить багато позитивних нововведень, проте повністю не дає відповіді на всі питання, що наразі турбують платників податків. Зважаючи на умови прийняття Податкового кодексу, цілком природнім є те, що документ видався не ідеальним. Тому підписання Закону є досить яскравим підтвердженням того, що законодавець починає рухатися в правильному напрямку.

    Людмила ДЖУРИЛЮК | ЮРИСТ & ЗАКОН №31, 15 серпня 2011

  • Librarian

    03.03.2011, 14:10

    Коментарі фахівців ДПС України до Податкового кодексу України - перший відеосемінар

    http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=307906&cat_id=300760

    Практичні роз'яснення фахівців ДПС України щодо вирішення актуальних питань з ПДФО та ПДВ згідно з Податковим кодексом - другий відеосемінар

    http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=315569&cat_id=300760

  • Librarian

    07.02.2011, 12:08

    Обращаем внимание плательщиков налога на прибыль, что действующим законодательством установлена обязанность субъектов хозяйствования относительно предоставления органам государственной налоговой службы финансовой отчетности.

    Так, согласно части третьей пункта 16.4 статьи 16 Закона Украины от 28.12.94 №334/94-ВР «О налогообложении прибыли предприятий» плательщик налога, кроме банков и других финансовых учреждений, который получает доход от любой деятельности более ста миллионов гривен в год, должен в следующем году подать налоговому органу финансовый отчет в сроки, установленные законодательством для его предоставления. Ответственность за неподачу финансовой отчетности указанными субъектами устанавливается согласно законодательству.

    С 1 января 2011 года вступил в силу раздел II Налогового кодекса Украины, пунктом 46.2 статьи 46, которого предусмотрено, что плательщик налога на прибыль подает вместе с соответствующей налоговой декларацией квартальную или годовую финансовую отчетность (кроме малых предприятий) в порядке, предусмотренном для предоставления налоговой декларации. Плательщики налога на прибыль, малые предприятия, отнесенные к таким в соответствии с Хозяйственным кодексом Украины, подают вместе с годовой налоговой декларацией годовую финансовую отчетность в порядке, предусмотренном для предоставления налоговой декларации. В составе финансовой отчетности налогоплательщик указывает временные и постоянные налоговые разницы по форме, установленной Министерством финансов Украины.

    Пунктом 1 подраздела 4 раздела XX Кодекса определенно, что методика бухгалтерского учета временных и постоянных налоговых разниц утверждается в порядке, предусмотренном Законом Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", публикуется до 1 апреля 2011 года и вступает в силу с 1 января 2012 года. Субъекты хозяйствования - плательщики налога на прибыль подают финансовую отчетность с учетом налоговых разниц, начиная с отчетных периодов 2012 года.

    Следовательно, по итогам 2010 года финансовую отчетность подают плательщики налога на прибыль с доходом от любой деятельности более ста миллионов гривен за год.

    Вместе с налоговой декларацией за 1 квартал 2011 года, 2 квартал 2011 года, 2-3 кварталы 2011 года квартальную финансовую отчетность подают плательщики налога на прибыль, которые в соответствии с Хозяйственным кодексом Украины отнесенные к крупным и средним.

    По результатам 2011 года все плательщики налога на прибыль (как крупные и средние, так и малые предприятия) вместе с декларацией за 2-4 кварталы 2011 года подают годовую финансовую отчетность в порядке, предусмотренном для предоставления налоговой декларации.

    При этом в составе финансовой отчетности субъектов ведения хозяйства за 2010-2011 годы постоянные и временные налоговые разницы не указываются.

    По материалам: ГНА в Донецкой области



    http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=2489

  • Librarian

    21.01.2011, 13:58

    НОУ-ХАУ от Главы ГНАУ:


    - Как будут привлекаться к ответственности налогоплательщики за правонарушения, совершенные до 1 января 2011 года, но выявленные после этой даты. Будут ли налоговые органы при наложении штрафов за такие правонарушения ориентироваться на требование ст. 58 Конституции о недопустимости обратного действия законов во времени?

    - Як Ви правильно зазначили, ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до пункту 2 розділу XIX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого за актами перевірок податкового законодавства застосовувались штрафні санкції, визнано таким, що втрачає чинність з 1 січня 2011 року. У главі 11 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі ПКУ) передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень.

    Враховуючи вищенаведене, до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року буде застосовуватись відповідальність у порядку та розмірах, передбачених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755.


    http://news.liga.net/news/N1101723.html

  • Librarian

    19.01.2011, 17:19

    Дивіться Статтю 145. "Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів."

  • Midnight Angel

    14.01.2011, 18:24

    В мене є інформація про те що в новому ПКУ є зміни щодо груп основних засобів. Чи справді це так і якщо так то покажіть будь ласка де

  • Librarian

    10.01.2011, 10:21

    Не прошло и полгода, как в НК уже внесены первые изменения:

    64.7 дополнен новым последним абзацем:

    "Великий платник податків, щодо якого центральним органом державної податкової служби прийнято рішення про переведення на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку в органах державної податкової служби, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

    (Із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 23.12.2010 р. N 2856-VI)"

  • Librarian

    15.12.2010, 16:02

    Це зазначено в Перехідних положеннях
    Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
    п.11

  • Nesmiyana

    15.12.2010, 14:14

    В какой статье это описано!!!!Не могу найти!!!!!
    Єдиний реєстр податкових накладних

    Передбачено обов’язковість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі починаючи з суми ПДВ в розмірі понад 1 млн. грн. з 1 січня 2011 року до суми ПДВ понад 10 тис. грн. починаючи з 1 січня 2012 року;

Додати коментар

Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.