Діє до 01.01.2011 (Початок див.І.). Повна: Згідно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень пп. 4.1.7, не застосовується. Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). З урахуванням викладеного, уточнюючий розрахунок може бути поданий платником до органу податкової служби у будь-який момент (але до початку його перевірки контролюючим органом (абзац перший п. 17.2 ст. 17 Закону) та з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону). При цьому уточнюючий розрахунок є згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону податковою декларацією (розрахунком) і у випадку невиконання службовою (посадовою) особою податкового органу свого обов'язку щодо прийняття уточнюючого розрахунку платник може надіслати вказаний розрахунок з відповідною заявою на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складеною у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови на адресу податкового органу поштою.