Відповідно до статті 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (далі - Закон про реєстрацію) в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР) містяться, зокрема, відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа. Згідно із вимогами Закону про реєстрацію розроблено окремі форми реєстраційних карток, що подаються державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, які, зокрема, включають і відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи, яка є засновником або керівником юридичної особи. Разом з тим Закон України від 22.12.1994 № 320/94-ВР "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", яким визначається повний облік фізичних осіб, що сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з одночасною їх ідентифікацією, був введений в дію з 1 січня 1996 року.Тому включення до ЄДР відомостей про засновників, яким рішенням суду дозволено за релігійними переконаннями не мати ідентифікаційного номера, може здійснюватися лише на підставі рішення суду про спонукання державного реєстратора на вчинення відповідної реєстраційної дії. У цьому випадку державний реєстратор повинен надіслати до Держпідприємництва рішення суду, на підставі якого в ручному режимі адміністратором ЄДР буде внесено запис до ЄДР про серію та номер паспорта особи, яка за релігійними переконаннями не має ідентифікаційного номера та є засновником або керівником. Отже, якщо в декларації (розрахунку) передбачено зазначення ідентифікаційного номера керівника, то він повинен обов’язково зазначатись. У звітності може зазначатись серія та номер паспорта керівника лише у випадку якщо до Єдиного державного реєстру внесені відповідні зміни відповідно до рішення суду. Обмежень щодо відображення ідентифікаційного номера головного бухгалтера в податковій звітності немає. Тобто, головний бухгалтер може не зазначати ідентифікаційного номера у податковій звітності, однак він повинен підтвердити при поданні податкової звітності, що у нього дійсно відсутній (на законних підставах) ідентифікаційний номер.