Діє до 01.01.2011 (Початок див.І) Повна: Відповідно до ст. 23 Закону України від19 вересня 1991 року N 1576-XII "Про господарські товариства" посадовими особами органів управління товариства (управлінськими посадами) визнаються:голова та члени виконавчого органу; голова ревізійної комісії, у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), – голова та члени ради товариства (спостережної ради). Треба мати на увазі, що член наглядової ради чи член правління, сам по собі, не має жодних повноважень. Обов’язковими до виконання є рішення правління та рішення наглядової ради в цілому, а не її окремого члена. Тому, видається, що віднесення членів цих органів до посадових осіб товариства не узгоджується з пануючим уявленням про посадову особу як суб’єкта, наділеного певними повноваженнями. Наведені у ст. 23 Закону України "Про господарські товариства" особи є посадовими особами органів управління. Посадовими можуть визнаватися також інші особи, які не входять до складу органів управління, наприклад, керівник структурного підрозділу. Закон встановлює широке коло осіб, які не можуть бути посадовими особами органів управління товариства: народні депутати України; члени Кабінету Міністрів України; керівники центральних та інших органів виконавчої влади; військовослужбовці; посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату; посадові особи органів державної влади, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства; особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності; особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю. Ці обмеження встановлені для посадових осіб органів управління господарських товариств, тому зазначені особи можуть бути членами органів управління інших юридичних осіб, насамперед, непідприємницьких товариств. Частинами третьою, четвертою та п'ятою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво" передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт. Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. (продовження див.ІІІ)