Згідно із п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV із змінами та доповненнями скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу. В той же час, п. 8 ст. 36 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” із змінами та доповненнями (далі – Закон №755) визначено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов`язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 №80 із змінами щодо платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно з Законом №755, підставою для зняття їх з обліку в органах державної податкової служби є надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, внесеного на підставі реєстраційної картки, на проведення державної реєстрації припинення чи рішення суду. Таким чином платник податків, що ліквідується, повинен звітувати до податкових органів до моменту державної реєстрації припинення юридичної особи.