Порядок розрахунків між суб‘єктами господарської діяльності при здійсненні експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній сфері регулюється Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Закон). Нормами Закону передбачено надходження виручки за експортними договорами (контрактами) в іноземній валюті (грошова форма розрахунків) на рахунки підприємств в уповноважених банках за поставлену продукцію, за імпортними договорами (контрактами) надходження товару (продукції) в законодавчо встановлений термін. Водночас, пунктом 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за №338/3631передбачено, що експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: • вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; • вимоги однорідні; • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; • між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Виходячи з викладеного, лише при дотриманні наведених вище умов припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.